собіла зручяа прадаць колькі вагонаў заляжалага сукна, тм. 114. Собіла-ж яму аддаць гэтыя тры залатоўкі, тм. 116. Собіла-ж Юстапу на такі благі час ды з такім смачным мясам... якраз лучыць, НЗ. 30. Ндн к чорту!— Ідзі у балота! НкП. 148. Ндтн навстречу — 1) Пераймаць, Ар.; Чч. 66.; 2) Ісьці на пярэймы, Ар.; Н. (Чч. 86). йзнуряться работою — Жыльле выцягаваць, НкП. 154. К будуіцему году — Да налецьця, Іг. Бульбы ня стала да налецьця, Ант. 43. К слову прншло ■— 3 гаворкі вышла. Ар. Кстатп говоря — Да слова кажучы. Шсл. Да слова кажучы і ты варт нечага. Ст. К черту на кулнчкн — За сьвет. Ар.; Дз. Как говорнтся — Казаў той, Вял.; Іг. Как нн в чем не бывало — Як ніколі нічога, Іг. Как пожнваешь, пожнваете? — Як маешся, маецеся? Ар.; Іг. Как следует — Як мае быць, Ар.; Іг. Как угодно— 1) Як хаця, Іг.; 2) Як хоця. Можна яе караціць, даўжыць як хоця, ЗСД, 182. Как-то — Якайсь, якайся, неяк. Как-то так он сделал — Неяк гэтак ён зрабіў, Ар.; Іг. Какое тебе (ему, вам н т. д.) дело?— Што табе (яму, вам і інш.) за дзела? Ар. Какой-то— 1) Якісь, якісьці, Іг.; 2) Нейкі. Якісьці пан ехаў, Доры. Какой угодно — Які хаця, Іг. Кастрнровать (коня, быка, борова)—Лягчаць, ск. вылягчаць, пакладаць, ск. выпакладаць (жарабца, быка, кнура), Ар. Кататься (на коньках, санках)— Коўзацца, Н. (Чч. 80); Доры; Іг. Дзеці коўзаюцца на санках, Доры. Клевать зерна (о птнцах)—Дзяўбаць зерняты, НкП. 150. На сьмех кажацца і ў дачыненьні да людзёў: чалавек дзяўбае яду, гарэлку, тм. Когда-то—1) Калісь, калісьці, Доры; Іг.; 2) Некалі Ар. Колотнть вальком (на озере, реке) холст, белье — Пярыць палатно, хусьце, Ар. Колоть дрова — Біць дровы, Ар. Кому-ннбудь — Каму колечы, Доры. Кому угодно— 1) Каму хаця, Іг.; 2) Каму хоця. Лес
17 👁