яна чаплялася да пастромкаў. Каблука прыбывалы до бороны на двох рахвочках. КАБЛУЧО'К м. Драцяная дуга ў касе. Як косыш жыто чы ячмінь, то трэба вставыты в косу каблучок, тоді жыто будэ рімно кластыся, а быз каблука будэ, як сіно, помішанэ. КАЛЕ'ВКА ж. Від гэбля. Калёвкію выбыраіш карнізы. КАЛЬГТЫСЯ незак. Гартавацца. Жылізо тое, которэ калыцьця. КА'МЫНЬ м. Камень. Колёса натягалы на камыні з старого млына. КАНА'ВКА ж. Разора ў падкове. Канавку в подковы нарубувалы зубылом. КАПТУ'Р м. Пірамідальны выцяжны комін над горнам. КАРА'СЬ м. Широкая палоска жалеза, якая прымацоўваецца да восі на канцах, каб вось была больш трывалай. КЕ'РНЫР м. Кернер, прабойнік, які ўжываецца для таго, каб назначаць лінію ці дзірку. Як керныром накернуіш, так i прорубаіш. ККШКА ж. Кошка. КЛЕ'ШЧЫ мн. Клешчы. КЛЮ 'ЧКА ж. 1. Крук, за які чапляюцца паетромкі да плуга. 2. Гл. копочка. КОВА'ДЛО н. Кавадла. Ковадло прыбывалы до дубовыі кдлыдкы. КОВА'ЛЬ м. Каваль. КОЛУ'Н м. Калун. Колун — выліка сокіра дрова рубаты. КОЛЬЦО ' н. 1. Кольца на рэгулятары ў плузе. 2. Кольца у дузе. Зарэ на кольцо в дузі поводці ны чыпляють. КОМЫНЭ'ЦЬ м. Комін у парніку. КО'ПОЧКА, КОПАНЫ 'ЦЯ ж. Матыка з некалькімі зубамі для капания бульбы. Мы робылы копочкы з трыма зубамы. КОТЁ'Л м. Кацёл парніка. Котёл в парніковы — самэ главна. КО'ТШК м. Від гэбля. Котнік вычышчае тое, шо ны взяв одобрнік. КРУК м. 1. Крук. За крука с кольцом, шо на каблу
Дадатковыя словы
калевка, канавка, каптур, карась, кбпочка, кбпочкы, коваль, котш, нарўбувалы, нўіш, одббрнік, парнікбвы
6 👁