Беларуска-расійскі (вялікалітоўска-расійскі) слоўнік (1989). Я. Станкевіч

 ◀  / 1324  ▶ 
Старонка 793
 ◀  / 1324  ▶ 
нікуды 774 нітаваньне ня, п р е д л.-н ю, мн. ч.-ні-няў— исчезновение. Гсл. (Увосемь) нейкай млявасьцю ст арэчай аддавала ад л уга. Жыцьцёўнікла, быў Жалобе, неба ЦЬМІласЯ, ЗЯМЛЯ. С. Музыка 41. Н Ік ў д Ы, нареч.—никуда. МГсл.; Ap.; Гсл.; Ст.; Нсл. 340. Н ікуды не пайду. Нсл. Ш КЦІ— см. п од нікаць. нінашта, в см. н ареч.—никуда, ни к чему. Нсл. 340. Н ін аш т а ня зго д н а тв а я р а б о т а. Нсл. ш ПЫК, в см. нареч.— НИМаЛО( НИСКОЛЬ КО, ничуть, С.) Нсл. 340.Ш ПЫК н я ўч ы ў ся. Нсл. Ш пы к ня ўм ее. Нсл. шпрошта, нареч. 1. как б у д т о. Нсл. 340. П ахадж ае, н іп рош т а я го білі. Нсл. 2. как буд т о не. Нсл. 340. Ш п рош т а т а го было. Нсл. Ш п рош т а ён т ут бы ў, т. е. как бы его не бы ло здесь. Нсл. ні росачкі, ні расінкі— р е ш и т е л ь н о ни чего. Нсл. 340. Ш р о с а ч к і вады ням а. Нсл. Ш ра сін к і не падобны. Нсл. н іс к ў л ь, нареч.— НИОТКуда. Ар. ШСТОЖЫЦЬ, -ж у-ж ы ш -ж а, несоверш. — у н и ч т о ж а т ь. С о в е р ш. ЗЬН ІСТО Ж Ы Ц Ь —у н и ч т о ж и т ь. Сакуны 8. ністуль-нісьсюль, н ареч. — ніа д т ул ьніадсю ль. Ар. шшкам, нареч.— м о л ч а л и в о, б е з го л о с а. I М у х а м м е д пр а р о ч а, н я пей го л а с ам н эм аз(араб., м аліт ву) ані т эж ніш кам, а б яры сабе меж ы т ы м і сяр эд н і голас, т о ест по ш а п к ам пей. Кіт. 42615. Э к ін ды нэм аз ніш кам пей. Ют. 8166. нішто, нічога, нічом у, нічым, на нічым, м ес т о и м.— НИЧТО. Ар.; МГсл.; Нсл.; Ржэўскі п.(Грынькова: Тудовляне). Ш ш т о т а б е не пам ож а. Нсл. Н е бяры нічога, ня б о й ся н ікога. П ослов. Нсл. шшто— ничего себе. Гсл. Я к ж ывеш? — Ш ш т о сабе. Гсл. нішчэмны—.... Б ы ў н а д т а зам ерш ы, ніш чэм ны, худы -п а т ы к шчэпка. Уселюб н. 1896, II, 144. Н І Ш Ч Э Ц Ь -э ю -э е ш -э е, н е с о в е р ш. 1. р а з о ряться. Ш то год ніш чэем за н я ўродам і. Нсл. 341. Сам вельм і зьніш чаў ( старая ф орм а) i ня дуж з т эй зям лі дан і даваці. Г о р д з. А к ты Х У П, 3. С о в ер ш. З Ь Н І Ш Ч Э Ц Ь — разориться. С усім зьніш чэлі за н яўодам і. Нсл. 341.. ун и чтож аться. А д пя ц ьц я шай т ан ніш чаец ь(ст арая хо р м а, С.). Ют. 1, 14. Ад гэт ых ч а т ы р о х р эч а й шайт ан ніш чаець. Ют. 1, 15. НІШЧЫМНІ К -/ка, п р е д л А к у, зват. У м еньш. — бедняк, питаю щ ийся сухояден ием (н езаправленной пищ ей, С.). Нсл. 340. Н явід а ўся ты ніш чы м н іка! Нсл. Н іш чы м нік, а высяваецъ. Тм.(?). нішчымніца-цы-ць/, ж. 1. незаправленная пищ а. Ксл; Косіч 256. Я ны ўж о два месяцы церпяць НІШЧЫМНІЦу. Русінава Сян. (Ксл.). У сю сядзьміцу ні мяса, ні малака, а п р а ч а то л ьк і ніш чы м н іц ы. Л. Нч. 44. Н іш чы м ніцаю нас корм іш. Нсл. 340. Н іш чы м ніцы наварыла. Тм. Было некалі благах ня хат а-хат а ў войну згарэла, — а х іб а р к а, а ў хіб а р цы — ніш чы м ніца. Марціновіч(Беларус, Но. 59). Я ны ядуц ь адну ніш чы м ніцу. Зямковічы Сян. (Ксл.). 2. женщина, питающаяся "ніш чымніц а ю ". Нсл. 340. Cp. ніш чы м нік. нішчымнічаць, -аю -аеш -ае— питаться 'н іш чы м н іц аю ". Ц элы пост ніш чымнічаем. Нсл. 340. шшчымны, -ная-нае— незаправленный (о еде), н. Звары ла квасу ніш чы мнага. Ст. К ап уст а ніш чы м ная i есьці ня хочацца яе. Ст. Ц яп ер ніш чы м ны ты дзень. Косьцева Выс. (Ксл.). Н іш чы м ны крупнік. Нсл. 340. Б ульба ды т ая ніш чы м ная. Севершч.(Косіч 19). У се б у л ь б а ды б у л ь б а ды й та я ніш чы м ная. Севершч.(Косіч 19). Нареч. НІШчымна—без ВСЯКОЙ приправы. Нсл. 340. Ш ш чы м на зварана. Нсл. т т ч ы ц ъ -ч у-ч ы ш -ч а, н есоверш., п ерех. 1. уничтожать, истреблять, губить, разорять. Гсл. 2. ум алять. Гсл. С оверш. ЗЬНІШЧЫЦЬ-Чуч ы ш -ча— ун и чтож и ть, п н з. истребить, разорить. О т гл. им я сущ. ЗЬМШЧЭНЬНе-НЯ, п р е д л.- н ю —и стр ебл ен и е, Гсл. уни чтож ение. МГсл. шшчыцца-чуся-чы ш ся, несоверш. 1. уНИЧтож аться, истребляться, губиться, разоряться. Гсл. 2. умаляться. Гсл. С оверш. зьнішчыцца. ШТ, шта(ніту, Шсл.), п р ед л.-ц е, зва т.-ц е, м. 1. часть ткацкого станка из двух палочек(толстых м іх.) и ниток, через которые продеваются нити основы перед бёрдом. "Ш т " служит для образования зёва, в который просовывается челнок. м іх.;Ксл.; Шсл.—нити, принадлежащие к ткацкому станку, посредством которых передвигаются основные пряди, Нсл. 341. часть ткацкого станка. Шсл. К ляда, зьбегай к Н а ст улі й nan paci ш ырш ы ніт. Макеени Аз.(Ксл.). П ры т ачы ла ніт на т ры пасмы. Ст. Шт парваўся. Нсл. Шт мыш ы пат ачылі. Тм. 2. м н. ч. н іт ы -о ў -о м, м н. ч., п р е д л.-О Х, м.— железный болт. Шсл.; Нсл. 341. Балькі на ніт ох. Нсл. Сьцены ніт ам і ўм ацаваны. Тм. Б альку ў зя л і на ніт ы, каб не паськяпалася. Ст. У калёсы даў доб ры я ніты. Ст. ш то, ні сё, 1. ни то, ни другое. Нсл. 341.Ш т аго, ні ся го ня хоча. Нсл. Ш тым, ні сім не здаволіўш ы ся. Тм. 2. в см. нареч.—кое-как, Нсл. 341. посредственно. Ж ы вем ні т о, ні сё. Нсл. Варыва ні т о, ні сё, я сі пасаля. Нсл. штотуды, нареч.— Никак. Нсл. 341. Я ЯМу колькі разоў казаў гэта, а ён штотуды i слухацъ ня хоча. Нсл. нітаваньне-ня, п р е д л.-н ю — клёпка, заклёпка(действие
Нават дробная праўка будзе карыснай. Не стаўце знак націску, каб слова лепш знаходзілася праз пошук.

Дадатковыя словы

макеенй, нікўды, цьі
6 👁
 ◀  / 1324  ▶