Беларуска-расійскі (вялікалітоўска-расійскі) слоўнік (1989). Я. Станкевіч

мізарак 697 мі'ла 3, чым, (о чувствиях, переживаниях) —ярко выразиться, обнаружиться, засверкать. Замігцеў палахлівым сьвятлом салодкіх імкненьняў. з с д. 395. мізарак-ака, предл.-аку, зeam.-ача, мн. ч.Г дат.-КОМ, мн. ч., предл.-КОХ, м.— беДНЯК. Багаты дзівіцца, чым мізарак жывіцца, а бедны съмяецца, дзе ў багатага дзяецца. Послов. Войш. мізГперсьніца — мяжыперсьціца. Ар. м\жджэць-джу~джыш-джьіць, несоверш. —произносить в нос невнятные звуки. Ар. Што ты міжджыш, як сабака цярэбячыся? Ар. Мікольскі-кяя-кяў—Никольский. Нел. 284. Мікольская царква. Нел. Мікольшчына-ww-we, ж.—отправление молебствия в честь святит. Николая в доме прихожанина, принявшего к себе николаевскую свечу. Нел. 284. На МікольШЧЫНу прасІЛІ. Нел. 284. міклць-аю-аеш-ае, несоверш.—запинаться, неясно говорить. Шел.; Нел. 284. Ня вучыся, як цялё, мікаць. Ст. Мікае, як безьязыкі. Нел. Однкр. мГкнуць-ну-неш-не. Нел. 284. Нешта мікнуў ён, я i нічога не зразумеў. Ст. Соверш. памГкаць-аю-аеш-ае, 1. невнятно что сказать. 2. изъявить ропот(неудовольствие, С.) невыразительным говором. Нел. Пан ПамІКаў Нешта дый ПаІЛШОў. Нел. Соверш. прамікнуць-ну-неш-не—проговорить сквозь зубы. Нел. 525. Ня чуў я, што ён прамікнуў. Нел. м\поспъ\-ная-нае—приятный, милый. Нел. 284. Мілосны пагляд. Нел. Мілосны ўсьмех. Тм. Мілоснае слова. Тм. Нареч. мілосна, 1. любезно, С любовью. Нел. 284. Мілосна жывіце меж сабою. Нел. 2. мило, любо. Нел. 284. Мілосна глядзецъ на іх, як яны прыяюцъ. Нел. М ІЛ О С ЬН ІК -П С Я, предл.-Іку, зват.-ІЧО, м. —любимый, возлюбленный. Мілосьнік пасьвіцца ў рожах, п. п. 2:6 (3 12 кніг Б.). Мілосьнік мой межы персьмі маімі абітуець. Тм. 1:13. мілосьнічаць-аю-аеш-ае; повел.-ай-айма —любезничать, мгсл. міласьць-ц/, ж.—высшая любовь. Коль красны міласьці тваі, сестро мая, коль добры мілаваньня твоя. п. п. 4:10 (3 12 кніг Б.). Абмывайце i шануйце, як яны (бацькі) вам малым чынілі, тую міласьць ім аддавайце. Кіт. liaio. М ІЛ а С Э р Д З е -()зл, предл.-дзю, — милосердие. мгсл.; Ар.; Шел., Кат ты: няма ў цябе міласэрдзя. Ст. Сястра міласэрдзя. Ст. міласэрны-няя-няе—милосердный. Ap. Нареч. міласэрна—милосердно. Ap. мілаваць-лую-луеш-луе; повел.-луй-луйМ а, несоверш., перех.—Любить. Нсл. 284. Ня так мілую такіх гасьцей. Нсл. Мілаваў, дый разьлюбіў. Тм. мілавацца-луюся-луешся, взаймн.—любить друг друга. Нсл. 284. Люба глядзецъ, ЯК ЯНЫ мілуюцца меж сабою. Нсл. Соверш. намілавацца—налюбоваться. Нсл. 312. Не намілуецца, гледзячы на яго. Нсл. Соверш. зьмілавацца—уМИЛОСТИТЬСЯ. Шсл.; Нсл. 284. Бог зьмілаваўся над намі: паслаў пагодачку. Нсл. 211. Зьмілуйся, дзядзечка, даруй! Ст. Бож а міласьцівы, зьмілуйся над айцом, над маткай маёй. Кіт. П а із. Прич. зьмілаваны—помилованный. Нсл. 211. Загінуліб мы з голаду, каліб ня былі зъмыаваны ад Бога. Нсл. Отгл. имя сущ. зьмілаваньне-ня, предл.-ню—помилование. Нсл. 211. Пачаў гукацъ а зьмілаваньне да Пана Бога. Ют. 79а8. Ніякага зьмілаваНЪНЯ над намі НЯМа. Нсл. Соверш. узьмГлавацца—(скоро, внезапно, С.) —умилостивиться. Нсл. 54. Загінуліб мы з голаду, калі б пан ня ўзьмілаваўся над намі. Нсл. Узьмілуйся над імною, паночку! Тм. Мілавіца-ць/-ць/, ж.—вечерняя звезда. Вожа Бр.(Красьневіч у Крывічу", 1926, Но. 1-11, 112). См. Вячорка. МІЛЯНЭр-ptf, предл. и зват.-ру; мн. ч.-раў, м.— миллионер. Варлыга: Назіраньні, 15. м\пщл-цы-цы, ж.— милиция. Шсл. Міліца ў Пятрыка ўсё ператрэсла. Ст.(Шсл. под ператрэсьці). Міліца прыехала ў еяло. Ст.(Шсл. под трэсьці). Мяне выпыталі ў міліцы ды пусьцілі. Ст.(Шсл. 78). Пайду асъветчу на цябеў міліцу. Ст. Міліца цябе арыштуе. Ст. МІЛІцаНЭр-Эрд, предл. и зват.-эру; мн. ч.эраў, м.—милиционер. Варлыга: Назіраньні, 15. мГлка-лкі-лцы, ж.—любимая. Х іб а ж тайка i мілка мож а прочкі пайсьці? Крушына: Творы, 171. М1ЛТа-А?Ш, дат., предл. М Ы Ц е, ж.—ПИЩа, приготовленная из муки перед тем запаренного очищеного овса, толокно. Ар. Ср. кулага. мільгаць-аю-асш-яе, несоверш.— мелькать. мільгануць- н ў - н ё ш - н ё ц ь - н ё м - н і ц ё, однкр. —мелкнуть. мгсл. прамільгнуць, - н ў - н ё ш - н ё ц ь - н ё м - н і ц ё - н у ц ъ, однкр. — промелькнуть. Нсл. 525. П р а м і л ь г н ў ць м і м а а ч ч у. Нсл. ы т ы - л а я - л а е —милый. Шсл.; мгсл. М і л ы ён ч а л а в е к, м і л а я ж а н ч ы н а. Загай Пух. (Шсл.). В а ў к у Ŭ к у с т М І Л. Тм. Ср. ст. мільшы—милее. Нсл. 285. Н я м а ш м і л ь ш а г а у ч ы н к у, я к п о с ъ т к а ц ъ м е с я ц р э м а з а н. Ют. 2461. Д а ч к і м а т ц ы м і л ь ш ы я, ч ы м с я с ы н ы. Нсл. Прее. ст. наймільшы — самый МИЛЫЙ, милейший. Уменьш., ласкат. мГлеНЬКІ— МИЛеНЬКИЙ. Ар. Увелич. мілюсенькі— милехонький. Нсл. 285. І д з е ць м о й м і л ю с е н ь к і. Шапачка Імгл.(Косіч 58). М і л ю с е н ь к і я го с ь ц і к і. Нсл. П р ы з н а й с я, д з е в а ч к а, х т о т а б е м іл б у д з е, х т о М І Л Ю С е н ь к І? Навасёлкі Стдуб.(Косіч 246). Нареч. міла—мило. А б р а ч ы ц е, ш т о в ам с а м ы м М І л а Ŭ лю б а. Ют. 26а4. Ср. ст. МІлеЙ, облает