Беларуска-расійскі (вялікалітоўска-расійскі) слоўнік (1989). Я. Станкевіч

 ◀  / 1324  ▶ 
Старонка 674
 ◀  / 1324  ▶ 
люта 656 можна л ю та, нареч. І.кЛ Ю т ы,— ж естоко. Нел.738; мгел. Л ю т а ты а б х о д з іш с я із сва ім і дзяцьм і. Нел. 2. очень горестно. Нел. 738. Л ю т а нам ж ыцъ пры гэт ы х н я ўр о д а х. Нел. л ю таёж л ів ы -я ая-я я г— р азбор ч и вы й в пище, прихотливы й(о л ю дя х и ж ивотных). Войш. лю тасьць-щ, ж.— ж естокое обращ ение, Нел. 738. ж естокость, свирепость. Н я ў м ею уга дзіц ь я свайм у м уж ы ку: ці га во р а шт о з ім ною, у сё зь лю т асьцю. Нел. л ю т а в ёц ь -т ую -т у еш -т у е, повел.-т уйт уйм а, несоверш.— свирепствовать, злиться, Гсл. зверствовать, неистовствовать, лкотневы-вая-вае— февральский. Гсл. т бт ы -т ая-т ае, 1. жестокий, зверский, Нел. 738. свирепый, злой, Гсл. л ю той, разъяренный. Шел. Л ю ты т вой характ ар, т а б е нія к ня ў го д з іш. Нел. Н е чалавек т ы, а зьвер лю т ы. Ст. Ю даецца да м алога, я к зьвер т о й лю т ы. Ст. 2. ' о погоде: -(о ч ен ь, С.) резкий, х о л о д ный, Нел. 738. лю той. Л ю ты ўсх а п іўся вецер, м ароз. Нел. Л ю т а я сёлет а зім а. Нел. 3. в знач. сущ.— месяц февраль. Нел. 275; Гсл. П ы т аецца лю т ы, ці д о б р а абут ы. Послов. Нел. 4. в знач. сущ.— злой дух. Нел. 275. Л ю ты я го ведае. Нел. Л ю т ы я пагналі цябе т уды. 9 МО* ( сокращ. из МОЖа), МОЖа, (Нел.; Шел.; Ксл.)— может быть. Гсл.; Шел. М о ' за век чалавек да в я л ік а га ж ы ц ьц я уст а н е. Гарун(ст. Ноч"). М о ' й т ак, а ня ведаю. Ст. К р ы ўд у на м ян е м аеш я к ую? А мо ' дум ает, ш т о н ел ьга па м а гчы т ваёй бядзе? Корзюк. Ды вось цы ганка м о 'ўга д а е шчасьце? Кавыль: Думы, 3. М о ' й зат ы м, к а л і м ы е х а л і д а м о ў, с о н ц а з ы р к а й поўняй, як вы глянула-ня зьнікала йзноў. Лейка: л. песьня. П есьняй м о 'з т а б о й ізн о ў зазьвін ім. Жальба. М о пач н уц ь i д у м к і нашы в е ея л е й с к а к а ц і. М о ' ў с п о м н е Часам хт о калісь. Пушча(Калосьсе, Но. 1-18, 1939 г., стр. 17). Д зе ЖЫЛІ вы?... М о 'л я рэч к і? М о ля хат кі? Гарун: Вясна. М о 'гэт а звада т ры зны сноў, м о ' ім і я ў палон забраны? Салавей: Сіла, 79. М ож а й т ак д о б р а будзе. Ст. 360 М ож а й мне луча р убел ь. Ст. М ож а т ы маніш. Нел. 287. А мож а й т ак пройдзець. Тм. П аглядж у, а м ож а й м ала будзе. Чараўкі Сян. (Ксл.). А МО' т ы І на КІрмаш т ракт орам паедзеш? Лявонь, 21. Ц і праўда гэт а?А мо 'со н? Кл.: Каліна, 164.Ё нляж ы ць хворы, м о ' зараз паправіцца. Ст. МОГаЛІЦЫ-ЧЯУ, единств, ч. нет. — КЛаДбище. Міх. См. м огалкі, м огілкі, м огільнік, могліцы, м агільнік. м огалк і-ш с-тіж ладби іце, единств, ч. нет. Растсл. МОГІ Л КІ-лак, единств, ч. нет.— Кладбище. Гсл.; Шсл. См. м огільнік, м огаліцы, м о гліцы. Во нехт а пры гож а загаласіў на м о гіл к а х. Дсл.(лод з а га л а с іц ь). Н е на м огілкі лю дзі ках а н к у несьлі. Гарун: Хаўтуры. Н очы ст раш на йсьці на м огілкі. Ст. К аля м огілак асяліўся ŭ не баіцца. Ст. См. могаліцы, м огалкі, м огільнік, м агільнік. МОГІЛЬНІК-гК'Я, предл.-іку, зват.-ІЧО, м. —кладбище. Гсл. М ож на бы ло завесьці яеўп ам ерлую) на м огільнік. Дзьве Душы, 104. См. м огілкі, м огаліцы, м огліцы. МОГЛІЦЫ-ЧЯР, единств, ч. нет.— кладбище. П ай ш лі н а за ўт р а е на м огл іц ы. Демид.: Веров., 1896, II, 141. МОХ, м о х у, предл. М ОХу, зват. МОШ в, мн. ч. м а х і - о ў - о м - х і- а м і- о х, м. 1. МОХ. Ар.; Нел. 292. В оз м о х у пр а д а ў, д ы й с о л і к у п іў. Нел. Ён п а в а л іў с я на к у п ін у мо х у. Шакун: Сьлед, 19. 2. п лесень. Нел. 292. М а л а к о мо х ам паднялося. Нел. мохавы-вяя-вяе— моховой. П аш л і м о ховым болот ам. Лынькоў: Воўчы лог(Калосьсе, Но. 2, 1935 г., стр. 99). м о ж а,- г и. под м агчы. МОЖНа, нареч.,—см. под МОЖНЫ. можнасьць-ш, ж. 1. ВОЗМОЖНОСТЬ. Гсл.; Нел. 287. К уп іў бы каня, ды м ож насьці ням а. Нел. 2. достаток, м гел. средство, (Гсл.) имущество, Нел. 287. зажиточность, материальная обеспеченность. можны-н а я -н а е— богаты й, не н у ж д а ю щ ийся ни в чем, Нел. 287. заж иточны й, состоятельны й. У наш ага пана ў с і м ож ны я лю дзі, па пяцёра кон і м аю ць. Нел. А есьлі бы хт о к ам у ш т о заст авіў, іменьне, лю дзі, а із ст араны хт о трэй ц і...з т ае заст авы шт о адн яў, т агды т от, кам у б уд зец ь т о адн ят а, пахочаць л і п а з в а ц і т а го, х т о я м у з а с т а в іў, т о т...т а к мн ого м ож ны м і л ю дзьм і i ізь зем лям і м аець я м у т о н агарадзіц і. Стт. 332. Б лага б ед н ом у прававацца з м ож ны м. Нсл. Cp. cm. мажнейшы— богаче, Нсл. 287. заж иточнее, состоятельнее. М аж нейшы ён за ў с іх нас. Нсл. можна, нареч.— богато, Нсл. 287. зажиточно. М ож н а ж ывець. Нсл. Ср. ст. мажней— богаче, Нсл. 287. зажиточнее, состаятельнее
Нават дробная праўка будзе карыснай. Не стаўце знак націску, каб слова лепш знаходзілася праз пошук.

Дадатковыя словы

гкя, ладбй
2 👁
 ◀  / 1324  ▶