пераліваць 643 лічбан 3. о д о ж д е— начать лить. П а л іў б уй ны дож дж. Ар. п ералівііць-а ю -а еш -а е, н есоверш. к п ер а ліць. С оверш. пер& ліць-льлю -льлёш -льлёцьльлём-льліцё, перех. 1. выливая из одного вместилища влить в другое, перелить. Ар. П ераліць м алако з даён кі ў ж баны. Ао. 2. налить больше, чем нужно; перелить. Н е пералі леку. Ар. р а зь л ів й ц ь, н е с о в е р ш. к р а з ь л іц ь. — проливать. С оверш. р азь л іц ь, р а за л ь л ю, разальл ёш -льл ёц ь-л ьл ём -л ьл іц ё, — пролить (МГсл.); Ар. К р о ў разьлілі, а рэво л ю цы яш чэ не ўрат авалі. Дзьве Душы 165. ВЫЛІваЦЬ, несоверш. к вЫЛІЦЬ. С оверш. выліць, перех.— заставить ж идкость вытечь, удалить ее, наклоняя или опрокидывая сосуд; вылить. Ар. Вылі ва ду з начоўкі. Ар. уъът ъъцъ-аю -аеш -ае, п о в е л.-а й -а й м а, несоверш. к узьліць. Соверш. узьліць, узал ьл ю, узальлёш, узальлёць, узальлём, узальліц ё — быстро вылить на кого, что. Н а галаву вады ўзь л і т ры ра зы, пот ым на правы б о к узьл і т ры разы. Ют. 7161. УЛІВИЦЬ, несоверш. к улІЦЬ. Соверш. улГць, улълю, ульлёш, улълёцъ, ульлём, ульліцё —заставить втечь жидкость внутрь чегол., влить. л іц ц а, іл ь л ю ся, іл ь л ё ш ся, іл ьл ёц ц а, ільлю цца, несоверш. 1. литься(течь непрерывной струей, С.) Нел. 270. В ада ільлецца. Нел. Сьлёзы ільлю цца. Тм. Ад яе верацян а ільлецца зьвінячы й слабы, я к кам ары ны, гук. Гарэцкі: Песьні 33. 2. в о зв р.—обливаться. Нел. 270. Н еа сьц я р о ж н а ясі, ільлеш ся 3 ЛОЖКІ. Нел. Д зя ўч ы н а ваду нясець, к аром ісел гнецца, а м алойчы к у вакон ц у сьлёзкам і льлецца. Нел. 3. о кури ц ах—заливаться жиром от расстройства внутренностей, Нел. нести жировые яйца. Косіч 20. К ур а ч к а ільлецца. Косіч 20. К ур ы ц а ільлецца, зарэзац ь т рэба, ат о зальлецца. залівацца, несоверш. к заліцца 1,2,3,4,5, б, 7. С оверш. залщ ца, зальлю ся, зальлёш еяё ц ц а -ё м с я, з а л ь л іц ё с я, 1. покрыться водой или чем-л. жидким, залиться. А селіц а залілася вадою. 2. проникнуть куда-л., залиться. У пуню залілася вада. 3. захлебнуться. МГсл. 4. утонуть(погибнуть, погрузившись в воду) Бясл. К а р о ва залілася ў вы ж ару. АмельнаПух. (Шел.). ВучанІК купаўся, лучы ў у eip i заліўся; н азаўт рае ледзь даст алі. Арцёмаўка Міласл. (Бясл.). 5. начать издавать переливчитые звуки; зазвучать, запеть, залаять и пр. громко, с переливами; залиться. М а р о з іх а, я к зван оч ак зальлецца(запяёць). Войш. 6. начать громко и сильно плакать, залиться. Залілася сьлязьм і. Дел. 7. покатиться от см еха. Нел. 173. Я к сказаў, y c i заліліся ад сьм еху. Нел. разьлів4цца-аюся-аешся, н есо вер ш. 1. несоверш. к раЗЬЛІЦЦа. 2. (сильно смеяться, С.), смеяться д о слёз. Нел. 549. Р азьліваю цца ўсі, сьм яю чы ся. Нел. 3. плакать безутеш но. Нел. Разьліваецца, плачучы па м уж ы ку. Нел. О т гл. имя сущ. разьліваньне-ня-ню, 1. п р оли тие, р а злитие. Нел. Р азьліваньне сьлёзаў, крыві. Нел. 2. избы точное угощ ение разны ми напитками. Нел. Там цэлую ноч разьліваньне бы ло. Нел. Соверш. разьлГцца, разальлёцца, 1. расплескаться, пролиться, разлиться. Ар. С ьм ят ан а разьлілася. Ар. 2. выйти з берегов. Ар. Р акаразьлілася. Ар. Ліцьвін-ша, предл-іну, зват.-іне, мн. ч.. дат.НОМ, мн. ч., предл.-Н О Х, м.— ЛИТВИН, белорус. лічба(лічба, Гсл)-бы-бе, мн. ч., род.-баў, ж. 1. счет. Нел. Р о ч к і к у адправаваньню судоў гр о д зк іх маю ць бы ці каж нага м есяца i пачы націся м аю ць перш ага дня лічбы м есячное. 208(?). У зяў п аўш аст адзясят к оп гроты літ оўскае м анэты й лічбы. Гордз. акты, ХУп, 2. П о д л е зго ды п ерад "зацны м і л ю д зьм і" К узьм а М ам он іч м аў вы п лац іць сва й м у д р у к а р с к а м у с я б р у П ё т р у Мс ь ц ісл а ўц у "3 o коп гр о ш а й лічбы літ оўскае ". К алі байрам ны месяц не пакаж ацца з пагодай, т о подле лічбы сп р а вуй ц е. Кіт. 15а8. Д а й мне л іч б у на к у п л е ны т о ва р. Л іч б а в я л ік а я, але п р а ў ды м ал а. Нел. С т о к оп гр о ш а й літ оўскае л чбы. Квятк. 148. лічба йдучая— счет текущий. 2. отчет, акты о принятии "л іч б ы " (отчетов) арендаторов. Берешков: Литовская Метрика (Истор. источники 1, 112). лічбу здаваць— давать отчет, отчитываться. С удны дзен ь пры ш оў, усе лю дзі лічбу здаю ць, із п ост аў сваіх лехка лічбу здалі; а м ой ацец з п ост у сваго пры ст упіў лічбу здаваць. Кіт. I9a5. П ры каз я го п эл н іц ь, у с т ы д а ю ч ы с я пе р ад Б о гам ст аці лічбу здаваці. Кіт. 8a7. Соверш. лічбу здаць— дать отчет, отчитаться. Л іч б у лехка здалі п ерад П анам Б о га Ют. 79614. ЛІчбу ЗДЫЙмаЦЬ—Принимать ОТЧеТ. Соверш. лічбу зьняць— принять отчет. Пан Б о г із до б р ых м усульм ан лехка лічбу зды м е. Ют. 35611. лічбу чы ніць—вести счет. 3 т о го н ікат орае лічбы сыну й дачцэ чыніці ня б уд зеш павінен. Стт. 155. А п я кун маець л іч б у з апекі свае т ак, яка й каж ны іншы апякун. Стт. 132. лічбан-ана, предл.-анё, зват.-ане, мн. ч.. дат.-НОМ, мн. ч., предл.-НОХ, м.— ДревНЯЯ бронзовая м онета, употребляем ая ныне в привесках на ож ерельях. Нел. 270. Л ічбан т вой так i бліш чыць. Нел
Дадатковыя словы
предл-інў, улівйць
5 👁