літавацца 642 паліць Нсл. 269. Лівор ня новы, a літаваны. Нсл. О т гл. имя сущ. ЛІтаваНЬНе-НЯ, предл.-Н Ю, мн. ч.-ні-няў, cp.—пайка. Нсл. 269. Благое было літаваньне, калі карэц цячэць. Нсл. С оверш. залітаваць, а) запаять. Нсл. 269; Шсл.; Дсл. Цынам залітаваны лівар. Нсл. б92(под цын). Залітаваў дзірку. Нсл. Трэба залітаваць конаўку, бо цячэць. Ст. Я ў сваёй рашцы дно добра залітавала смалою. Дсл. 241. б) занести, покрыть чем-л. Дел. 241. Залітавала пяском зялёныя лугі. Дсл. Соверш. зьлітаваць— спаять. Нсл. 209. Зьлітаваць волавам карэц, сквараду. Нсл. П р й ч. зьлітаваны— сп ая н н ы й. Нсл. 209. Зьлітаваны карэц. Нсл. О т гл. и м я сущ. зьлітаваньне, п р е д л.-Н Ю, м н. ч.-НІ-НЯў — спайка. Нсл. 209. Зьлітаваньне твае ня добрае: карэц І ЦЯПер ЦЯЧЭЦЬ. Нсл. С оверш. прылітаваць—припаять. Нсл. 504. Прылітаваць ручку да карца. Нсл. П рич. прылітаваны—припаянный. Нсл. 504. Кадзе прылітаваная ручка адламілася. Нсл. 2. отливать, изготовлять литьем металлические изделия. Звон новы літ ую ць, а ст ары пераліт авалі. Нсл. С оверш. аблітаваць-т ую -т уе иг-туе, повел.-т уй - т уйм а, т р е х.— отлить из м еталла. Нсл. 375. А дліт аваць звон. Нсл. П рич. адлітаваны — отлитый из металла. Нсл. 375. А дл іт а ваны доб ра звон. 3. плавить. Нсл. 269. Ср. л іт авац ц а2. Соверш. пералітаваць— переплавить. Нсл. 269. Звон новы літ ую ць, а ст ары пераліт авалі. Нсл. літавацца, ст р а д. 1. находиться для паяния, паяться. Нсл. 269. Л ей к а ў б л яхара даўно ўж о літ уецца, пара зы скаць. Нсл. 2. плавиться. Нсл. 269. Во лава барж дж эй л іт уец ц а, Ч Ы М С Я е р э б р а. Нсл. С о в ер ш. адлітавацца, ст рад, к літ аваць 2,— быть отлиту. Нсл. 375. Р уч ка к га р ц у пры літ аваная, адліт авалася. Нсл. Л ітва-вь), соби р. 1. н ац и он ал ь н ое имя белоруссов, употребляем ое от X III д о конца X IX в., частично ж е (на некоторы х территориях) и в настоящ ее время. Т ож е, что Великолитва. 2. страна, населенная Л и т в о ю, иначе Литвинами, т. е. белоруссам и, Литва. лГвар-ра, п р е д л.-p y, з в а т.- р у, м.— ливер. Нсл. 268. Ліварам нацяглі піва. Нсл. ЛІвун-Wtf, п р ед л.-н ё, зват. ЛІвуне, мн. ч., дат.ном, мн. ч., п р е д л.-н о х. м.— ливень. Бывав такі лівун, што ня дождж ідзець, а проста вада льлецца. Рэч.(Пет. и, 16). ЛІЦО-ЦЯ, п р е д л.- ц ў, м н. ч. ЛІЦЫ-Цаў, ср. — поличное. Ліцо, рэчы крадзеныя былі ў яго познаны. Стт. 478. Гдзе бы на яўнам яком выступе пойман быў або зь ліцом прыведзен быў, таму адзоў іці ня МОЖаць. Стт. 249. ліцаваны-ная-нае—пойм анн ы й с ліцом" поличным. Калі б хто чыйго слугу зь якім ліцом, рэчмі крадзенымі паймаў, тагды такого ліцаванага чалавека маець весьці да т а го двара, к у к о т о р о м у вон чалавек належ ыць. Стт. 476. ЛІцёрКа-к/, дат., предл. ЛІцёрцЫ, ж.— КОл еско в прялке, вертящ ее катуш ку. Берашоўцы Беш. (Ксл.). ліць, ільлю, ільлёш, ільлёць, ільлём, ілліцё, ільлю ць, прош. вр. ліў, ліла, ліло, лілі, повел. ЛІ, несоверш., перех.—ЛИТЬ. Ар.; Раст.: Северск. 138; Нсл. 270; Шсл. Л і ва д у НО р у к і. Ст. Л і, н алі п л я ш к у га р эл к і. Нсл. Ільлю ц ь д а ў гія даж дж ы. H. Змагарка(Б. Ускалось, Но. 6). адліваць-а ю -а е ш -а е, н е с о в е р ш.— о т л и вать. Ар. адліваць сьлязьмі— плакать. Дел. А я к м аё дзяц ят ка, як м аё м ілае, ціж ы вець, ці гаруе, ці сьлёзкам і адлівае. Дел. С оверш. адліць, адал ьл ю, адальлеш, адальлец ь — отлить. даліваць, несоверш.— доливать. К ап уст а сусім вы кіпела ў печы. далівай, ды сала ўкін ь. Бяльсл. Соверш. даЛІЦЬ—ДОЛИТЬ. Ар. заліваць-а ю -а е ш -а е, п о в е л. - а й - а й м а 1. несоверш. к заліць 1, 2, 3, 4, 5. 2. о си л ьн ом до ж д е. Дел. 41. Д о ж д ж залівае. Дел. Соверш. заліць, залълю-лълёш льл ёц ь-л ьл ём -л ьл іц ё, п рош. вр. заліў-л іл аЛІЛО-ЛІЛІ, перех. 1. разливаясь, скрыть под с о б о й, п о к р ы ть с о б о ю ( о ж и д к о ст и); залить. Ар. В ада заліла сенаж аць. Ар. 2. залить, затуш ить при п ом ощ и воды. Заліць цяпло. Заліць паж ар. Ар. 3. покры ть чем-л. ж идким, сп особным затвердеть; залить. 4. зап р ави ть чем -л. ж и дк и м. Нсл. 173. Заліваць, заліць круп еню заліўкаю. Нсл. 5. порядочно высечь розгам и. Нсл. 173. Залівай, залі я м у добран ька. Нсл. заліць у шулулейку— при случае выпить д о потери сознания. Шт. 74. н&п\в&цъ-аю-аеш-ае, п о в е л.-а й -а й м а, прош. вр. наліваў, налівала, налівалі, несоверш. к НалІЦЬ, п е р е х. С о в ер ш. налІЦЬ, НОЛЬЛЮ, нальлёш-льлёць-льлём-льліцё, п р о ш. вр. наліў, наліла, наліло, налілі, п ерех. 1. наполнить что-л. ж идк остью или влить во что-л. ж идкость; налить. На Льлю перапечак нальлю. П ослов. Нсл. 270. Язэпа наліла коўню малака падарожнаму. Ар. Налі пляшку гарэлкі. Нсл. Налі вады коровам у карыта. Ар. 2. созревая, наполниться сок ом (о зерне). Ж ы т а наліло. Ар. палівёць-аю -аеш -ае, п о в е л.-а й -а й м а, несоверш. к паліць 1, 2., перех. Н адаб е вары ва палівац ь. Ар. П ри ч. паліваны— п ол и ван ный. В ары ва палівана. С оверш. палГцьльлю -льлёш -льлёць-льлём -льліцё, п о вел.-л \, прош. вр. паліў, паліла, паліло, палілі, перех. 1. полить, облить сверху чем-л. ж идким. П аліць салёнку т укам. Ар. 2. с м о ч и т ь, н ап и т ать в л а го й почву; полить. П аліць квет кі. Ар. П аліць грады. Ар
Дадатковыя словы
лівўн-wtf, лівўне
1 👁