ліхтар 637 лін учыні'ць няславу—обесчестить. Cp. cm. лішшы. Нсл. 270. Л іш ш ую наж ы ў б яд у. Уменьш. ліхёнькі— х уден ьки й, слабенький. Шсл. М о й сынку, я к і т ы ліхенькі! ск а ж ы ў цябе баліць? Клятное Пух. (Шсл.). ліхтар-ра, п р е д л - р у, зват. ЛІхтару, м н' ч р ы -р о ў -р о м -р ы -р а м і-р о х, м.—фонарь. Шсл.; Ксл.; мгсл.; Гсл. Засьвяці ліхт ар, б о цемна. Кузьміно Сян. (Ксл.). Зак ур а ў ліхт ар. Ст. 2. подсвечник. НК: Очерки, Но. 677; Нсл. 269. Л іх т ар ж ы д о ў ск і ў к р а ў. Нсл. У м ены й. ліхтарок. НК.: Очерки, Но. 677. У м ен ьш. ліхтарык. НК.: Очерки, Но. 677. ліхтарня-ш-ш, ж.—фонарь. МГсл.; Нсл. 269. Л іхт а р н я пагасла. Нсл. ліхтарны-няя-няе, п р и л а г. к л іх т ар —принадлежащий к подсвечнику, подсвечный. Нсл. 269. ліхтаваць-т ўю -т ў еш -т ў е, н есоверш., neр е х.—чистить до блеска, (Гсл.) давать чему блестящий вид. Нсл. 270. Л іх т а в а ц ь, вы ліхт аваць ст рэльбу. Нсл. С оверш. выліхтаваць. Нсл. 270. Ж ы ды к ш абасу вы ліхт авалі свае ліхт ары. Нсл. лГзаука-к/, дат., предл. лізаўцы, ж.—бурав. Ксл. Л іза ў к аю б а р ж д ж эй пер а к р у ц іш дзіркі. Асавец Беш. (Ксл.). лізаць, ЛІжу, Ліжаш-ж а, несоверш., перех. —проводить языком по чему-л., касаться языком кого, чего-л.; лизать, Ар. подбирая ЯЗЫКОМ, есть, ПИТЬ, лизать. О дн ократ. лізануць-н ў-н ёш -н ёц ь-н ём -н іц ё, 1. лизнуть. Нсл. 268. Л іза н уў заст ы глую ся к ір у язы ком, i язы к пры м ерз. Нсл. 2. ударить чем-л. гибким. Л іза н уў м яне б ізун ом, аж ск ур а паднялася. Нсл. 268. аб лізаваць-зую - зуеш -зуе, несоверш. к а го ш т о Ар. С оверш. аблізаць-ж ў-ж аш -ж а каго-ш т о, 1. облизать. Ар.; Шсл. 2. в б р а н н ом смысле. Шсл. А б л іза л а хва р о б а н аш ага хлопца. Прт. аблГзаны, 1. обл и занный. Ар. 2. прилизанный, с прилизанной головой. 3. изобличенный в чем, пристиженный. Нсл. 348. Ст аіць, я к аблізаны, i гавары ць ням а наго. Нсл. 4. п резр.—лысый. Нсл. А б л іза н а я галава. Нсл. ЛІЗаЦЦа, ЛІжуся, ЛІЖаШСЯ, несоверш. 1. в о зв р.— л и зать себя, л и зать ся. Ар. К от ліж ацца. Ар. 2. в о з в р.—старательно причесываться, прихорашиваться. Шсл. Л іж ац ца перад гля дзелкаю. Ст. 3. взаи м.—лизать друг друга, лизаться. Ар. 4. подольщаться, ласкаться. Нсл. 268. У чора ўк усіў, а ся го д н я ліж аш ся. Нсл. О д н о к р а т. лізнуцца-н ўся -н ёш ся -н ёц ц а нём ся-н іц ёся—удариться больно. Нсл. 268. Л ізн у ў ся лобам а б вуш ак. Нсл. С оверш. зьлізацца, зьліж ацца, прош. * р. зьлізаўсяалася—стереться, уменьшиться. Шсл. С усім зьлізалася акладн я ў плузе. Харавічы Сьміл. (Шсл.). аблізавацца-зуюся- зуеш ся, повел.-зуйсязуй м а ся, в о зв р., н есо вер ш.—облизываться. Ар.; Шсл. А Цім ок т олькі аблізаваецца, як кот. Ст. С оверш. аблізацца-ж ўся-ж аш ся —облизываться. Ар.; Шсл. л ізгя ц ь -а ю -а еш -а е, н есо вер ш.— есть, еле дотрагивался зубами, подлизывая. Шсл. Еж ты п алю дзку, ня лізгай. Ст. Трава яш чэ м алая: каровы толькі лізгаю ць. Ст. лізуха-удл-усе, ж. 1. лакомка, лизоблюдка. Шсл. Л ізух а гэт а ў с ё падчы сьціла. Ст. 2. прихорашивающаяся женщина. Шсл. М алая, а ўж о відаць, ш т о б уд зе лізуха: лю біць пазірацца ў глядзелку. Ст. ЛІЗуН-JHfl, предл.-уну, зват.-ўне, мн. ч.-НЫНОў-НОМ, мн. ч., предл.-НОХ, м. 1. ЛЮбяЩИЙ лакомства, Гсл. лакомка, лизоблюд. Шсл. Бачыш, як лізун есьць сьм ят ану. Ст. 2. мифическое существо, летом прячется в бобах, в коноплях, в горохе; прегрешивших детей( напр. скушавших незрелый плод), а также одиноко бродящих улискает и лижет, зализывает до смерти. Гсл. 3. прихорашивающийся мужчина. Шсл. Ой, лізун е, го д з е та б е ў ж о лізац ц а: пазнаю ць. Ст. ЛІК, Л Ік у, предл. ЛІКу, зват. ЛІЧа, м., мат. —число. Ксл.; мгсл. Іпэлняце лік м есяца р эм эза н а. Кіт. 15а7. Я к і лік п ады й дзе? Іванова Куз. (Ксл.). "Г олая ід э я " запанавала над усёй савецкай літ арат урайю, у тым л ік у І над п о е з 'яй. Паляніч("Прыйсьце, Но. 1). бязь ліку—без числа. Н а год — сем п р ы го д,а на в я к у — б я зь ліку. П ослов. Рапан. 168. Г роты ў я го б я зь ліку. Ст. т п& ъы -вая-вае— лиловый, мгсл. ЛІмар-ря, предл. и зв а т.-р у, мн. ч., род.-раў, м.— шорник. Нсл. 268; Гсл. Л ім ар хам уты праве. Нсл. лімарскі-кяя-кяе—шорный. Нсл. 268. Л ім а р с к а е ра м я с т в о. Нсл. Л ім а р ск а я р а б о т а. Нсл. лім арства-вя, ср.—шорное ремесло. Нсл. 268. Х лапц а лім арст ву наўчылі. Нсл. л ім з —отглагольная частица, выражающая значение глаг. лімзаць". лГ м заць-де, несоверш.—грызть(скубать) низкую траву, очень мало захватывая ее языком( о рогатом скоте). Ар. лім інада-ды -дзу, ж.—лимонад. Аш. лімінадны-ная-ниге— лимонадный. Аш. л ін, ліна, зват. лінё, мн. ч. ліны -оў-ом -ы ам і-ох, м.— пресноводная рыба из семейства карповых, ЛИНЬ [Tinca vulgaris Cuv.] Ксл.; Гсл.; Нсл. 268. ЯкІЯ вЯЛІКІЯ ЛІНЫ. Нсл. Во ліноў налавілі! Лужасна Куз. (Ксл.). Загадаў м не м уж ы к: вары, ж онка, ліны. Я на сен я х т ы -лі-лі, я на н овы х т ы -лі-лі, бы ццам вару ліны. А я ліноў не варыла, свай го м уж а й адуры ла. Росуха імгл.(Косіч 62). Уменьш. ЛІНОК-НКО, предл.-НКу, зват. ЛЛНКу, мн. ч., дат.-НКОМ, мн. ч., предл.н к о х — линёк. Нсл. 268. Л ін коў, ліночкаў
Дадатковыя словы
ліжў, ліжўся, лізанўць-н, лізнўцца-н, лізўха-удл-усе, лімінадны-ная-нйге, предл.-унў, учыніць
0 👁