зысьціцца 511 іцьвіны 3. оправды ваться, делаться верным, справедливым. Н ел. 221. Соверш. зьісьціцца —оправдаться, оказаться верным, справедливым. М ае слова зьісьцілася. Н ел. 221. Ведамка зьісьцілася. Н ел. 4. страд.,—быть взносиму, уплачиваться, выісьціцца, выіш чуся, выісьціш ся, 1. соверш. к ІСЬЦІЦЦа в 1-ом зн.— ИСПОЛНИТЬСЯ (осуществиться, С.) Нел. 226. 2. соверш. к ісьціцца в 2-ом зн.—выплатить ДОЛГ. Нел. 226. уісьціцца, уіш чуся, уісьцішся, 1. обеспечить. Гдзе бы хто, каму даўшы на сябе запіс а ў том ня уісьціўшыся, зьмер. Стт. 328. Маець рукаемства паставіці, людзей добрых, аселых, i ўісьціціся ім і i ix маемасьцьмі, іж ня зьнікнець у т ых лецех, як на лісьце (зялезны м) ям у назначана. Стт. 93. 2. соверш. к Ісьціцца в 4-ом зн.—быть уплаченну. Д о ў г м ог гады за т ры уісьціцца сусім. адісьцевацца, а д 'іш чуся, адЧш чуешся, ад Чш чуецца, многократ.—возвращ ать исподволь взятое в долг. Не хачу ніякае квоты; ты хоць патроху ад'ісьцевайся, паку ЛЬ сусім а д 'ІСЬЦІШСЯ. Нел. 385. Соверш. адісьціцца, ад 'ішчуся, ад'іеьцішся, ад'ісьціцца—возвратить взятое в долг. Нел. 385. ІСШЫЦЬ,— см. под ШЫЦЪ. ІШЧЭ, парен., облает. — ЯШЧЭ. Ар. М ы ІШЧЭ НЯ сьн ед алі. С еш ч а Пу х. (Ш е л.). ІШ ЧЭ паеъпееш. Тм. Іван-ана, предл.-ану, зват.-ане; мн. ч.-ныноў-ном.-оў-намі-нох, м.—Иван. Аш. Іваноў, -нова-новы—принадлежащий Ивану, Иванов. Каня Ивановага цівун забраў у хлеў. Аш. ІУ междомет.—звукоподражание для передачи голоса лошади при лягании. Шел.; Ар. Во зараз конь убрыкне: іў, іў! Ст. ІЦЬВІНЫ (одна ІЦЬВІНа). мн. ч.-ІН— СВЯЗЬ головки саней с капылом", в санях связи между первыми "капылами " и загнутыми канцами полозьев. Сакуны 26. Зламіў ён іцьвіну ў дарозе. Г алтухі Сур. (К сл.). Паламіліся іцьвіны ў санёх — трэба новыя. Н авасёлкі П ух. (Ш ел
Дадатковыя словы
адіеьцішся, адісьцевайся
2 👁