Беларуска-расійскі (вялікалітоўска-расійскі) слоўнік (1989). Я. Станкевіч

задушкаваць 401 задзГрлівы задушкаваць-к ўю -к ўеш -к ўе; повел.-куйкуйм а, соверш., перех.—недопустить к чемул. воздуха, Шсл.; Варел, герметически закрыть, закупорить. К алі аран ую ca давіну у пуш ках задуш каваць, ды к яна не п ап суец а. Варел. З а д уш к а в а ў б ул ъ б у ў капцу, ды к чы ст а пагніла. Ст. задушкавацца-к ў ю с я -к ўе ш с я, соверш.—истомиться от недостатка воздуха. Шел. Задуш кавалася р ы б а каля м ост у. Лядно Пух. (Шел.). задушкі-кду, единств, ч. нет.— ПОМИНОвение усопш их. Гсл. задушны-няя-ше, 1. заупокойный. Ар.; Нел. 167. З а д уш н ы я дн і. Нел. З а д уш н а я сы бот а. Нел. Задуш н ая абедня. Тм. 2. задушевный. Нел. 167. Задуш ны пры цель. Нел. Задуш н ая т айна. Нел. задушыць—см. под душ ы ць. задушыцца—см. под душ ы цца. задыбаць—см. под ды баць. задых-ац ц а - н у ц ц а — е м. под д ы х а ц ц а. зад ыдніць-н ю -н іш -не, соверш.—начать быстро удирать(с ТОПОТОМ, С.) Шел. Я к зады дніў, т олькі й бачы лі яго! Ст. заегазщь-жу-з/ш, соверш., облает.—пламенно, всеми силами начать добиваться чего-л. Дел. 234. Заегазілі гарэлкі. Дел. заёхаць—см. под ёхаць. заёхацца— см. под ёхацца. заёдю-кягу, единств, ч. нет.—закуски, Гсл. закуска, (Бяльсл.) десерт. НК: Очерки 20, 21. Щ ж мая гарэл ка а не салодкая, ціж мае заедкі не см ачны я? Гсл. заёдкавы-eaя-вае,— за кусочный, десертныйый. заедзь-сЫ; мн. ч., р о д.-д зя ў — винный камень на зубах, особенно у лошадей. Даль, 4-тое изд., 1669. Г эты к о н ь ду ж а ст ары, в о за ед зі Я К ІЯ. Хутары Краснап. (Бяльсл.). з а ё з д - з д у, пр е д л. - з ь д з е, м. 1. з а е з д. Гсл. 2. набег, конное наступление. Гсл. 3. постоянный двор, Гсл. заезжий двор, заёздак-д/ся, м.— захва. НК: Очерки 510. заёздка-дкі-дцы, ж.—перегораживание реки частоколом перед ломкой льда. Дел. 261. Ср. заездак. заёздны-ная-нае, 1. заезжий человек. Гсл. См. пры яж дж ом ы. 2. постоялый(двор). Гсл. заёмна, нареч.—заимообразно(? С.), Дел. 234. взаимно? заёсьці, з а я д а ц ь — с м. под ё с ь ц і. заёсыцся— см. под ё с ь ц і с я. заёрзаць—см. под ёрзаць. заёччы[1 С]-ч а я -ч а е — зая ч и й. Шсл. У ж ы це ё заеччы я кот ліш чы. Турэц Сьміл. (Шсл.). ' заёчча капуста, заеччьь мак, бот.— хлопушник. Н а гум н е парасла заечча к а п уст а. Турэц Сьміл. (Шсл.). З а еч ч а га ма к у на р ва л і ды ляск а ю ц ь. Навасёлкі Пух. (Шсл.). з а я г л іц ь — см. п од ягліць. з а я х к а ц ь — см. п од яхкаць. заЯДЯЦЦа—см. п од Ьсьціся. з а я д л ів ы - в я я-ва е— зае дчив ый, люб яЩИЙ ссориться, Нел. 194 СВарЛИВЫЙ. БНсл. Заядлівы дзяц ю к, Нел. Заядлівы я сабакі. Тм. Заядлівая, я к сучка. Тм. з а я д р а н а, нареч.—свежевато, (БНсл.) холодновато, Нел. 194 очень, слишком свежо. С ядн і заядрана. з а я д р а н ё л а, безл ич.— см. п од ядранеё. з а я д р а н ё ц ц а —см. под ядранёцца. з а я ж д ж а ц ь — см. п од ёхаць. з а я ж д ж а ц ц а —см. п од ёхацца. з а я к а т а ц ь — см. п од екат аць. з а я л Г ц ь —см. п од ёліць. з а я т р -а ц ь -ы іў ь — см. п од ят рыць. з а я у к а ц ь,—см. п од яўкаць. з а я ц, зайца, п р е д л.-ц у; мн. ч., вин. зайцы, м.— хаяц. Ар. Уменьш. з а й ч ы к. з а ю к - к д; мн. ч.-к і-к о ў-к о м -к і-к а м і-к о х, Нел. 194. Заю ка забіў. Нел. Л аскат. з а ю х н а. Нел. 194. з а й ч а н ё -н я ф, дат., предл.-Н ЯЦ І, т вор. зайчанём; мн. ч. зайчанят ы -нят, мн. ч., вин. зайчанят ы — детёныш зайца, зайчонок. Ар. з а д з о г а ц ь,—см. п од дзогац ь. з а д з е й к а ц ь,—см. п од дзейкаць. з а д з ё р ж - а в а ц ь - ў ь,—см. п од дзярж аць. з а д з -ё р ц і-і/? а ц ь,— см. п од дзерці. з а д з - ё р ц іс я -ірац ц а,—см. п од дзерціся. з а д з ё р а - р ы, общ.— задира (разг.), зачинщик ссор и драк. Л адны ён задзёра, з каж ным задзіраецц а. Нел. 166. См. за д з ір а к а. з а д з ё р л ів ы - в а я -в а е — задиристый. Бяльсл. Задзёрлівы чалавек гэты Л я вон — ям у слова не скаж ы. Хведараўка Краснап. (Бяльсл.). См. задзірлівы. Ср. задзёра. л а г Г з а -зы, общ.— лентяй. Шсл. Н у й лагіза ваш Ля в о н: л яж ы ц ь ц элы дзе нь ды Л Я Ж Ы Ц ь! Русаковічы Пух. (Шсл.). з а д з я у б а ц ц а,—см. п од дзяўбацца. з а д з я ў б -с ь ц і-і(/, —-см. п од дзяўосьці. з а д з ін о ч а н ь н е -н я, п р е д л.-н ю; мн. ч.-ні-няў, с р.—объединение. з а д з ін о ч ы ц ь,—см. п од адзіночы ць. з а д з ін о ч ы ц ц а,—см. п од адзіночы цца. з а д з і р а к а - к /, о б щ.— задира (разг.), зачинщик ссор и драк. 1г.; Ар. А д з ін за д зір а к а, а д р у г і н я ўст уп а к а. Іг. См. задзёра. з а д з Г р л ів а, н а р еч.— задирчиво, Нсл. 166. задиристо. Задзірліва гаворы ш. Нсл. з а д з ір л ів а с ь ц ь - г р, ж.—задирчивость. К аж нае слова із задзірлівасьцю гаворы ш. Нсл. з а д з Г р л ів ы - в я я - в я г — задирчивый, Нсл. 166. задиристый, такой, который задевает кого-л., вызывает на ссору, драку. З а д зір л івы ты д з я ц ю к, д а к а ж н а га пры чэпіш ся. Нсл