задзівёньне 402 зажынкі за д зів ён ь н е-н я, предл.-ню; мн. ч.-ні-няў, cp.— удивление. Нсл. ібб. В я л ік а е за д зівеньне, ш т о ён д о ў г аддаў. Нсл. т д іі-в іц ь -ўл я ц ь,— см. под дзівіць. задзі-віцца-ўляцця, — см. под дзівіцца. задзы лінкаць,—см. под дзы лінкаць. задзы нк ац ь,—см. под дзы нкаць. за д зю н д зіц ц а -д ж у с я -д з/ш с л, соверш. 1. остаться долго без дела, Нсл. 166. задержаться, засидеться. Я к па ш о ў, т а к i задзю н дзіўся. Нсл. 2. загрязниться. Нсл. 166. П а вушы за дзю н дзіўся, не пады м аю чы ся. Нсл. за зо х а ц ь,—см. под зохаць. з а з о ў - о в у, п р е д л. - о в е, м.— зазыв, приглашение. Нсл. 168. Б е з з а з о в у пр ы ш о ў. Нсл. зазасьціц ь,—см. п од з а с ь ц і ц ь. зазеля зіц ц а,—см. п од з е л я з і ц ц а. за зё м ін а -н ы -н е, ж.— кладь, длинное бревно, которое лежит в гумне через всю стену поверх столбов, а на него уже кладут слеги. Бяльсл. П а д ле м я г і а б о с ь л е г і н а д а б е К Л а с Ь Ц І З а з е м І Н у. ХведараўкаКраснап. (Бяльсл.). зазём ны вянец— самые верхние бревна сруба. Ксл. Зазем ны вянец палож аны — м ож на крохвы ст авіць. Лятоўшчына Куз. (Ксл.), заз-ёры ць - і р а ц ь - і р н ў ц ь, — с м. под з е р ы ц ь. за-зёры цца-/ряццд,—л*. под з е р ы ц ц а. за зя б - б у, предл.-бе, м.— повреждение от мороза на коре дерева. Варел. У г э т а й я б л ы н е ш м а т з а з я б а ў. Варел. зазя біц ь,—см. под з я б і ц ь. зазябіц ц а,—см. под зябіцца. зазяхац ц а,—см. под зяхаць. зазявац ь,— см. под зяваць. зазГмак-тикт, предл.-ку, м. 1. начало зимы. Гсл. 2. белое пятно на предвесеннем яйце. Варел. Сёлет а ўвясн у б уд зе зазім ак, б о ж оўт ая кур к а зьнесла перш ае яй цо із зазім кам. Варел. зазім авац ь,—см. под зімаваць. зазлосьн іч аць,— см. под злосьнічаць. зазлаваць(зазлуваць, Нсл.),—см. под злавацъ. за зл ав ац ц а (за зл у в а ц ц а, Нсл.),—см. под злавацца. з а з н о б а - б ы - б е, ж. 1. предмет любви; возлюбленная. С м. з а з н о б к а. 2. предмет печали, огорчения. Нсл. 168. Д зец і сірот кі ям у вялікая зазноба. Нсл. зазнобка-бцы, уменьш. 1. предмет любви. Нсл. 168. Д з е ў к а гэт а ў с ім дзя ц ю к ом зазнобка. 2. предмет печали. Нсл. 168. Д зя ўч ы н к а зазн обка заст алася б я з м ат кі. Нсл. за зн о б іц ь -б л ю -б іш -б е, 1. начать любить. 2. влюбить в себя, возбудить любовь, за зн о б к а,—см. под зазноба. зазн обн а, нареч. 1. трогательно. Гсл.; Нсл. 168. 2. огорчительно. Нсл. 168. Г л я д з е цъ н а м а л ы я гэ т ы я дз е ц і з а з н о б н а. Нсл. з а з н о б н ы - н а я - н а е —трогательный. Нсл. З В З Н Л ~ ё м І Ц Ь - Я М Л Я Ц Ь, — ( М. п од з н а ё м і ц ь. з а з н а ц ь,—см. п од з н а ц ь. з а з н а ч - а ц ь - ы ц ь,— см. п од з н а ч ы ц ь. з а з в а ц ь,—см. п од з в а ц ь. за з в ы ч а -е в а ц ь -и ў ь, — см. п од з в ы ч а і ц ь. з а з в ы ч а -е в а ц ц а -г ц ў д,— см. п од з в ы ч а і ц ц а. з а з в ы ч а ё н ы, - н а я - н а е —вошедший в обыкновение, обыкновенный. Нсл. 168. З а з в ы ч а ё н ы м па р а д к а м р а б і. Нсл. з а з в ы ч а й, нареч.—по обыкновению, Гсл. обыкновенно, БНсл. обычно. С т а і ць з а з в ы ч а й па н с к і дв о р. Гсл. Н я м е ў т а к о г о е ы н ь н я г а чу ц ь ц я, я к о е з а з в ы ч а й б ы в а е ў д з я ц е й да с в а іх б а ц ь к о ў. Дзьве Душы, 106. з а з ь н і б ё л а, б е зл и ч., з а з ь н іб ё ц ь,—см. п од з ь н і б е ц ь. з а з ы к а ц ь,—см. п од з ы к а ц ь. з а з ы р - а н ы - ы ц ь, — см. п од з ы р ы ц ъ. з а з іб к а ц ь,—см. п од з ю к а ц ь. з а з ю к - а в а ц ц а - я ц ц я,— см. п од з ю к а ц ц а. з ъ ж о н - н у - н е, м.— о б р я д пер ед на ч а л ом ж а т в ы, в о в р ем я к о т о р о г о с ж и н а ют н еск о л ь к о СНОПОВ х л е б а. НК.: Очерки, 448. з а ж о н н ы - н а я - н а е, прилаг. к " з а ж о н ". НК.: Очерки, 449. з а ж о н ь н іц а - ц ь /- ц ы, ж.— женщина, совершающая " з а ж о н ". НК.: Очерки, 449. з а ж о р - р д, п р е д л.-р у, м. 1. скопление льда в русле реки во время ледохода. 2. подснежная вода в ямах и рытвинах на дороге при таянии снега. з а ж о р а -р ь /-р ь /, ж. — з а ж о р. з а ж о р ы,( о ди н з а ж о р) - р а ў —естественные, или искустаенные углубленияотверстия В 'Ч м ш а р ы ". НК.: Очерки, 486. з а ж о ў к л ы - л я я - л д ў — очень пожелтевший. З а ж о ў к л ы в і д. Нсл. 168. З а ж о ў к л а е х у е ъ ц е. Тм. з а ж о ў к ц і,—см. п од ж о ў к ц і. з а ж а д а е ц ц а, прош л. вр. з а ж а д а л а с я, б езлич.,—см. п од ж а д а ц ц а. з а ж а д а ц ь,—см. под ж а д а ц ь. з а ж а р ы ц ь,—см. п од ж а р ы ц ъ. з а ж а у ц ё ц ц а,—см. п од ж а ў ц е ц ц а. з а ж а у ц щ ь,—см. под ж а ў ц і ц ь. з а ж д а ц ь,—см. под ж д а ц ъ. з а ж у р а ц ь,—см. п од ж у р а ц ъ. з а ж у р ы ц ц а,—см. п од ж у р ы ц ц а. ЗаЖ Ы Л-ЯЦЬ-Щ б,— см. п од ж ы л і ц ь. з а ж ы м а к а - а к і - а ц ц ы, м.—лифчик. Ксл. У К а ц я р ы н ы з а ж ы м а к а д у ж а ц е с н ы. Заменила Сян. (Ксл.). з а ж ы н к і- н я к, - н к а ў, единст в, ч. нет.—обряд при начале жатвы: одна хозяйка с хлебом, солью и яичницею идет в поле и нажинает первый сноп ржи, который ставится в красном углу и стоит там до молотьбы. Шсл.; Ар. У Б а з ы л ё в ы х с я г о д н і з а ж ы н к і. Ст. С я д н і ў с у с е д а з а ж ы н к і. Нсл
Дадатковыя словы
задзі-віцца-^ляцця, зіш, цца-/ряццд,—<л, іряццд
3 👁