дабівацца 134 убіцца дабівацца, н есоверш. (* дабіцца). С оверш. дабіцца да чога, 1. придти в какое-л. положение. Дсл.170. Вось ён дабіўся да тога, што паесьці няма чаго. Ельн. (Дсл.). 2. добиться. Дабіўся ласкі панскае. Нсл. 135. Колькі ні дабіваліся праўды, нічога не дабіліся ў яго. Тм. забівацца, 1. несоверш. к забіцца 1,2. 2. надрываться, Нсл. 159. убиваться, сильно страдать, испытывая большое горе. Забіваецца плачучы. Нсл. 3. не щадить здоровья, заботясь о чем-л. Нсл. 159. Досіць вам забівацца над работаю. Нсл. 4. {взаймы.)—драться СИЛЬНО. Нсл. 159. Забіваюцца мяжсобку пятухі. Нсл. С оверш. забіцца, 1. убиться, разбиться на смерть. Ар.; Шсл.; Гсл. Забіўся чалавек на сьмерць. Ст. 2. залезть куда, Нсл. 159. забраться куда-л., спрятаться. Во аж куды ён забіўся, думав — i ніхто ня знойдзе. Ст. зьбівацца, 1. несоверш. к зьбіцца 1,2,3, 4. 2, трудиться до истощения, суетиться. Нсл. 195. На каго ты зьбіваешся? Дзяцей у нас няма, няма на кога зьбівацца нам. Нсл. Соверш. зьбіцца, заб'юся, бёшся, б 'ецца, б 'емся, бЧцёся, 1. ударяясь о что-л. получить много ушибов, ран. 2. получить повреждение, прийти в негодность от ударов, толчков, сбиться. У каня зьбіліся капыты. 3. сбиться с правильного пути, заблудиться, сбиться. Зьбівацца, зьбіцца з дарогі. Нсл. 195. Малады малойчык, чаго зажурыўся, ці валы прысталі, ці з дарогі Зьбіўся? Из песни. 4. ошибиться в чем-л., прийти в замешательство, (Нсл. 195) сбиться. Хлапец зьбіўся на экзамене. 5. соверш. к зьбівацца 2. набівацца, несоверш. 1. навязываться. Ар.; Ксл.; Гсл. А у полю дубок раськідаецца, багатыр дачкой набіваецца. Запрудзьдзе Сян. (Ксл.). 2. напрашиваться. Ар.; Шсл.; Гсл. Яшчэ ІЗ сваім дабром ды буду набівацца! Ст. Набіваецца завезьці мяне да Воршы. Гсл. набіцца, соверш. а] {к набівацца в 1-ом зн.}— навязаться. Ар.; Шсл.; Дсл. 429. Я не прасіў яе, яна сама набілася імне із сваею работаю. Ст. б) соверш.{к набівацца в 2-ом зн.)— напроситься. пабівацца, н есо вер ш.—сильно драться. Нсл. 422. На сьмерць пабіваюцца. Нсл. Соверш. пабіцца, 1. подраться. Гсл.; Ар.; Шсл. Хлапцы за нішто пабіліся. Ст. 2. разбиться. Ар.; Шсл.; Ксл. Талерка пабілася. Вешан ковічы (Ксл.). Пабілася новая місачка. Ст. 3. оказаться повреждённым, помятым от ударов, толчков и т.п., побиться. Ігрушы пабіліся. 4. удариться. Ксл. Пабіўся аб вяршняк. Лужасна Куз. (Ксл.). 5. иметь случку. Ксл. Наша кабыла пабілася ўжо. Задарожжа Віц. (Ксл.) падбівацца, несоверш. к падбіцца. С оверш. падбіцца, падаб'юся, 1. подбиться, повредить себе мякоть на конечностях (под копытом у лошади, на лапах у собаки, на нижней части ступни у человека). Ар. Коні падбіліся, ісьці ня хочуць. Нсл. Сусім падбіўся яг шмат прайшоў, ня думайся! Ст. 2. износиться(снизу). Нсл. 439. Боты падбіліся. Нсл. Андарак падбіўся, мохры вісяць. Тм. 3. ошибиться, обмануться. Нсл. 439. Ага, падбіўся, не ўдалося, не ўдалося табе зрабіць тое, што хацеў. Нсл. прабівацца, несоверш. к прабіцца. Соверш. прабіцца—пробиться, преодолевая препятствия, пройти, прорваться сквозь чтоЛ. Ар. прыбівацца, несоверш. к ПрыбІЦЦа. Соверш. прыбіцца— (присоединиться, С.) пристать К дому ИЛИ стаду. Ар.; Шсл.; МГсл.; Дсл. Чуж ое я гн ё пры білася да наш ы х авец. Ар. Н ейчая авечка пры білася к наш ым. Ст. Ш то ім не (т абе, я м у i г.д.) за пры білася (ш т о р а б іц ь)—не моё (твоё, его и т.д.) дело; это меня (тебя, его и т.д.) не касается, Ар. я не имею никакого отношения(чтобы что-л. делать — вмешиваться, ходатайствовать и т. п.). Ш то імне за пры білася ўм аўляц ь? Ар. выбівацца, несоверш. к выбІЦЦа 1, 2. Соверш. выбіцца, 1. вылезть с трудом из грази или др. места(выбиться, С.). Шсл. Л е д зь вы біўся з балот а. Ст. Н у, й н аблудзіліся мы ў лесе, ледзь на б ер а г выбіліся. Ст.(Шсл. п од наблудзіць). 2. прилагая усилия, выбраться, прорваться откуда-л., куда-л., с трудом освободиться от чего-л., преодолеть чтол. * выбіцца ў людзі—выбиться в люди. Ар. Во д з я ц ю к вы б іўс я ў лю д зі — б у д з е ж ыць. Ст. убівацца, несоверш. па кім-чым, 1. предаваться плачу, сильной печали. Нсл. 647. Убіваецца па сыну. Убіваецца з гора. Дел. 926, 2. класть много труда на что, доводить себя до изнеможения, трудясь над чем-л. Дел. 926. 3. насильно втираться во владение чем, Нсл. 647. влезать, насильно входить куда. Дарма ўбіваешся, убіўся да мяне ў дзель. Нсл. убівацца у ласку, (Гсл.)— домогаться (втираться, Ар.) в расположение. Нсл. 647; Ар. Убіваецца, убіўся ў панскую ласку. Нсл. С о в ер ш. убіцца, у б 'юся, у б 'ешея, убёцца, у б 'емся, убЧцёся, у б 'юцца, а) влезть, насильно войти куда-л., Шсл.; Ар. насильно втираться во владение чем. Нсл. 647. Чаго ты ўбіўся сюды, каб замінаць тут? Ст. б) попасть в безвы ходное
Дадатковыя словы
забюся, падабюся
2 👁