целяпацца 1 2 5 7 цёнькі целяпацца, возвр. 1. болтаться чему-л. подвешенному, Шсл.; Ар.; Ксл. болтаться, мотаться, висеть и качаться. Вят., Воет. (Даль). Целяпаюцца цыцылі нейкія. Лятоўшчына Куз. (Ксл.). Над франтонам "дому ўраду" неяк недарэчна целяпаліся вялізарныя боты й крысы "бацькі народаў", намаляванага на вялізарнай белай посьЦІЛЦЫ. Н яміга("Бацькаўш чына", Но. 115-116). зацеляпацца—закачаться, заболтаться, повиснув туда И сюда. Вят., Кур. (Даль). 2. болтаться вообще. Ён, як малы, заўсёды ў хвасьце целяпаецца. Ш аркі Куз. (Ксл.). нацеляпацца—нахвататься, натаскать вдоволь. Нел. Нацеляпаўся чужогадабра, чаму ня жыць. Нел. расьцеляпацца—позволить себе часто хватать с жадностью съестное. Нел. Няўвага! адзін ты расьцеляпаўся, на другіх ня гледзячы. Нел. целяпёй, целяпёнь-яня, предл.-пню, м. —неловкий, неуклюжий, не умеющий хорошо делать свое дело человек. Сякітакі целяпей(недарэка), а ўдваіх усе ж ляпей. Послов. Рапан. 87. Гэтыя целяпні ня СЪЦЯМЯЦЪ. Полымя, Но. 6, 1967, стр. 247. См. недарэка. целяпкацца-аюся-аешся — целяпацца. Ксл. Дакуль ты ўжо будзеш г эта целяпкацца з гэтым памостам? М ош ава Сян. (Ксл.). цёльная-ае, прилаг.—стельная(о коровах). Ар. Пад ласка цельная, ужо значьщь. Ар. цёмя-мені, ср.—темя. Ксл. Ён удырыў у цемя. Раіны Аз. (Ксл.). цемень-л*ен/, ж.—темнота, мгел. цемень-«/, ж.—мрак. Ксл. Якая сядні цемень! Прусаўкі Аз. (Ксл.). цёміць-млю-міш-ме, 1. примечать. Со верш. зацёміць—приметить, Пархв. приметить издали, Нел. 192. заметить. Ксл.; Пархв. Я ледзь-ледзь яго зацеміў. Селядцова Беш. (Ксл.). Далёка яшчэ яго зацеміў, што едзе. Нел. Да рэчы тут будзе зацеміць. Бацьк., Но. 437-438. П рич. зацёмлены—примеченный, замеченный. Соверш. сьцёміць, 1. заметить издали или при темноте. Нсл.627. Сьцеміў, нехта там пабег. Нел. 2. вспомнить. Нел. 627. Сам ня сьцемлю, дзе я паклаў ключ. Нел. 3. смотреть в темную даль с напряжением. Нел. 687. Цемлю, ці ня нашы то едуць. Нел. Соверш. прыцёміць, 1. усмотреть кого-л. в дали. Нел. 516. Глядзі, ці ня прыцеміш, як ён будзе ісьці. Нел. 2. приметить, заметить. Валя прыцеміла ягонае нятуташні, паўднявы від. Корзун (Конадні, Но. 5-6, 22). уцёміць вочы—вперить глаза. Гсл.; Нел. 77. Куды ты ўцеміў вочы свае? Нел. адцёміць—отметить. адцямляць—отмечать. цёміцца-млюся-мішся, несоверш.— присматриваться с напряжением в даль, Нел. 687. всматриваться. Цемлюся, ці ня едзе хто. Нел. Цемся, ня цемся, не абачыш. Н ел. Соверш. прыцёміцца— всмотреться. Прыцемся, ці ня ён гэта ідзець. Нел. 516. Соверш. уцёміцца-млюся-мішся—вперить, устремить глаза, всматриваясь. Нел. 77. Во куды ён уцеміўся! Нел. цёмна, нареч.— тёмно. Сакуны, 87. Цемна было, вочы сьветласьці ня відзелі. Кіт. 108a5, 6. Засьцяніў, цемна ШЫЦЬ. Нсл. 187( под засьцяняць). цёмнасьць-щ, мн. ч.. р о д.-ц я ў, ж.—.... Кіт. 3465, 77616, 78610. ц ё м т л - н а я - н а е — тёмный. Загорская в. Хомскага пав. Пскоўшчыны(Труды, Но. 12, стр. 135). П р а х а д з і ў ён п а ле с е а ж д а це м н а е но ч ы. М ікольск М.(Демид.: Веров, 98). Л ю д з і пр а ц а в а л і а д ця м н а да ця м н а. Сьцяблевіч("Б ацьк.", Но. 437-438). Ц е п ль а ж ы ў л я л а ж ы л а ч к і я г о н а г а, з м у ч а н а г а с я м і д з ё н н а й ха д н ё й ад Ц Я М Н а д а Ц Я М Н а ц е л а. Гарун: Пан Шаб. Н о г і п а ч а л і п р ы с т а в а ць ад д а ў г о е, ад с а м а г а ц я м н а ха д н і. Тм. М я д з ь в е д з і ц а ў ц е м н ы м л е с е ця м н ю с е н ь к і м. Лупекі Стдуб. (Косіч 32). П а х м у р н і ц а - ц ё м н а но ч к а ц я м Н Ю С е н ь к а. Лупекі Стдуб.(Косіч 32). ц е м р я - р ы - р ы, ж.— тьма, БН бр.; Гсл. большая темнота, мрак. В о сь ён у п і н а е з р о к у в а к н о, у б я з д о н н у ю ц е м р у. ЗСД 57. Ср. ц е м р а д з ь. З ь г і н е це м р а. с. М узыка, 270. У н о ч н а й ц е м р ы г у б л я ю ц ц а с ь ц е ж к і. М. Вольны. В у ч ы ц е л я м у з я ў ш ы... к р ы н і ц ы i К в е т к І, І це м р у. Іўрун(ст."Ідуць гады"), цёмрадзь-дз/, ж.—больш ая темнота, Шсл. мрак. А л е ж т а к а я ц е м р а д зь н а д в а р э, ш т о хо ць т ы па л ц а м у в о к а с у н ь, д ы к н і ч о г а н е а б а ч ы ш. Ст. Н а т р э й ц і д з е т п а т а н у ў с ь в е т у це м р а д з і лю т а й. Купала: Песьня аб палку Ігоравым. 3 в о г к а й ц е м р а д з і ц і н я б е л ы я г у с і - л е б е д з і п л ы в у ц ь? Круш ы на: Л ебедзь, 3. І З Н о ў к р а й у ц е м р а д з і а с т р о ж н а й. Зм агар. Л ю д з ё м б л і с к у ч а й з о р к а й у іх ц е м р а д з і з а з ь з я ЮЦЬ. С. М узыка, 74. цемраны-няя-woe, прилаг. к ц е м р а —мрачный. Ён ш у к а е т у ю н і ц ь, к а б з а с л о н у ц е м р а н у ю ё й а д с у н у ц ь, а д с л а н і ц ь. С. М узыка 268. цёмрыва-ва, ср.—совершенная темнота. Што ён там (у шахтах) бача ў цемрыве? М арціновіч(Беларус, Но. 159). ценяваць, цянюе, несоверш.—выглядеть тенью. А то, хлопча, кажаны, толькі зьмеркне на дварэ, — i цянюе рой наганы, нейкі рух яго бярэ. С. М узыка, 206. цёніць-ню-ніш-не— затенять. К сл. Ня надабе болей ценіць, стане гэтага. Купіна Віц. (Ксл.). цень, ц е н я, м.— тень. Ар.; пнз. 17. цёнькі-кая-кае— тонкий. Ар. Не крануць хай слыху ценькага ело вы: Пэру, Парагвай. Салавей: С іла, 64. ЛяцІЦЬ К Іё к мой ценькі. Я. Г.: Лемантар
Дадатковыя словы
і^рун(ст."ідуць
1 👁