наськяпаць. сьлядзГць 1097 леным пры набіваньню i т ут жа выбу х ну ўш ы набоям. Гарэцкі: Песьні, 80. Соверш. наськяпиць -аю-аеш-ае—на колоть чегол. во множестве, нащепать. Нсл. з 18. Наськяпаў луч ы н ы, д о р у. Нсл. Соверш. раськяпиць-яю-яеш-ае, перех. Раськяпаць плаш ку. Нсл. вьіськяпіць, —зазубрить, выломать часть острия. Гсл. адськёплеваць-лю ю -лю еш -лю е, адсьКЯПЛпцЬ-ЯЮ-Яеш-Яе, не соверш., перех.— ОШ калы ват ь, Нсл. 379. отщеплять. Соверш. адськяпГць-пл/о, адсъкёт ш -пе, повел.-т ПІма, соверш., перех.— ОТКОЛОТЬ, Нсл. 379. отколоть, отщепить. Ксл.; Гсл. А д ськяпі ськёпку. Нсл. Д ай ім не ст рыж ань адсъкяпіць лучыны. Каралёва Выс. (Ксл.). Прич. адськёплены—отколотый. Нсл. 379. Адськеплены бераг дош кі. Нсл. раськеплеваць, раськяплиць—рас калывать, расщеплять. Нсл. 555. Раськеплевай, раськяпі плаху на лучыну. Нсл. Соверш. раСЬКЯПІЦЬ, -ПЛЮ, раСЬКёпІШ-Пе, перех. —расколоть, расщепить. Нсл. 555; Гсл. Раськяпі плаху на лучыну. Нсл. Ня лезь, лоб раськяплю. Нсл. Прич. раськёплены —расколотый, Нсл. 555. расщеплённый. Гсл. Раськепленыя начоўкі. Нсл. Раськепленую дошку тут паклаў. Тм. ськяпацца-долща, несоверш. 1. колоться, раскалываться, Нсл. 582. щепаться. Лучына добра съкяпаецца. Нсл. 2. лопать ся(давать трещины, С.) Нсл. 582. Н очвы ськяпаю цца, р а сь к яп іліся. Нсл. Вочы мае ськяпаю цца ад сораму. Нсл. См. покаць, покацца. адськеплевацца, адськяплицца, несоверш. —откалываться, Нсл. 397. отщепляться. Ногаць адськеплюецца. Нсл. Соверш. адськяпіцца-нлюсл, адськёпіш ся—отколоться, Нсл. 379. отщепиться. Н о га ц ь адськяпіўся. Нсл. заськяпГцца, заськёпіцца, соверш., возвр. —задраться. Нсл. 185. Заськяпіўся ногаць. Нсл. паськяпёцца-деода, 1. соверш. к ськяпацца /,—пощеиаться. Трэснула зя м л я, i на аськепкі паськяпалася над ею выш. Салавек Сіла, 11. 2. соверш. к ськяпацца 2,—потрескаться во многих местах. Нсл. 478. Н ачоўкі паськяпаліся. Нсл. Р укі ад зем ляное работы паськяпаліся. Тм. раськяпГцца, раськепіцца, 1. соверш. к ськяпацца 1,—расколоться, (Нсл. 582) расщепиться. Гсл. Зуб раськяпіўся. Нсл. 2. соверш. к ськяпацца 2,—лопнуть, дать трещины. вьіськепіцца, —зазубриться, выкрошиться, образовать щербину. Гсл. СЬКІГОЛІЦЬ-ЛЮ -ліш-ле, несоверш.—вопить, стонать, плакать. Растсл. См. скаголіць. I ч ам усьц і КОСЬЦІ НЯ с ьк іго л я ц ь. Кавыль: Ростань 9. ськігатаць, ськігачу, ськігочаш -ча, повел. -чы ма. несоверш. 1. визжать, пищать, Гсл. плакать по-детски. Нсл. 582. Д зя ц ё ськігоча, заськігат ала, ідзі бардзей да яго. Нсл. 2. плакать в голос, говориться с укором. Чаго ты ськігочаш, заськігат ала на ўсю хат у? Нсл. 582. \с заськігатаць, соверш. к ськігатаць 1, 2. ськіганьне-ня, предл.-Н Ю; мн. ч.-ні-няў, 1. визг, свойственный поросятам. Нсл. 582. Парасяты ськіганьне паднялі, маткі шукаюць. Нсл. 2. плач ребёнка. Нсл. 582. Д з я ц ё ад ськіганьня ахрыпла. Шл. сыагаць-дс, н есо в ер ш.—визжать, свойственно поросятам ИЛИ ребенку. Нсл. 582. П а р а ся ты сь к іга ю ц ь, за с ь к іга л і б я з м ат кі. Нсл. Д зя ц ё ськігае, есьці хоча. Нсл. ськід-аньне-дны, — см. п од кідаць. ськГдавацца,—см. п од кідацца. ськГд-аць-ацъ,—см. п од кідаць. ськідицца,—см. п од кідацца. сыгідыш-ша, м.—выкидыш. МГсл. ські дацца, -аю ся-аеш ся—пре вращаться В КОГО, -ЧТО-Л. Мцэнск. п. С оверш. СЬКІНуЦЦануся-неш ся Ў каго-ш т о. Мцэнск. п.(Будде:Т.Орл., слов.). СЬКГдЗелЬ- д з е л я, предл. и З в а т.-д з е л ю, мн. ч., р о д г д з е л я ў, м.—тот, который сорасывает ЧТО-Л., напр. навоз С воза. НК: Очерки, 404, 440. ськідзень—оборотень. МГсл. ськГн-ены-ўць,—см. п од кідаць. ськГнуцца,—см. п од кідацца. ськірав-аць-я — см. п од кіраваць. СЬКІВІЦа-1(Ы, дат., предл.-Ц Ы, ж.—ЧелЮСТЬ. Войш. сьлепанда-ды, о б щ., п р е з р. 1. слепец, человек лишенный зрения. Ар.; Ск. См. сьляпняк. 2. презр. человек со слабым зрением. Ар. сьлепянёк-нька—маленькая лампочка, Растсл. маленькая лампа без стекла, пнз. сьлёпщ-инр, соверш. асьлепці—слепнуть, ослепнуть. Шсл. К алі гэт ак рабіць, дык м ож на будзе й асьлепці. Ст. П ад старасьць зусім чалавек асьлеп. Ст. вьісьлепці—ЛИШИТЬСЯ зрения. Нсл. 93.Щ т абе т вае вочы высьлеплі? Тм. сьлёзкі-зак, еди н ст в, ч. н ет.—трясунка (трава). Гсл. сьлёзна, нареч.—полно слёз. С ядзіць на пры зьбе дзед i пазірае сьлёзна ў сьвет. Купала: На прызьбе(Бацьк., Но. 24-25/410-411). СЬЛёсар-0/70, п редл. и з в а т.- a p y, м.—СЛесарь. Ар. сьлядзГць, соверш. дасьлёдзіць,—теперь не употребляются
Дадатковыя словы
адськяплйцца, наськяпйць, пліо, раськяпйць-яю-яеш-ае, раськяплйць—рас, сбрасывает, ськгн-ены-^ць,—см, ськяпацца-дблща, ськігачў, ськідйцца,—см
0 👁