чэкушэчкі былі. Хлопцы в двацэть одін год inuri в армію, раз у год nim. На бутылочку учэтырох складваліса. Народ i нэ пів тода. Як рускіе в трыцэть дэвятом году прышлі, навучылі гнаті гарэлку, навучылі i ггіті. После войны жэніліса вжэ по любві, а до войны нэ браліса по любві. Батько командовав. На Коляды, на Вэлікдэнь, на Тройцу ёзділі сваты. Хочэ жэшх жэнітіса - дружка бэрэ i едут до дэвок. Всю ноч могут проёздіті i нэ найтГ. По дэсэть жэніхов за ноч моглі прыёхаті до дёвкі. Прыежалі токо ночу. Пэршы дэнь Коляд - дёвка вжэ на ноч нэ роздэваеца, ждэ. Дружок - з ручніком, з булкою. Булку кладэ, знакоміца з батькою, з матэрою. Батько пытае, сколько в жэніха зэмлі, якая сэмя. Жэніх мовчьіт, бы на юровцы прывэзлі его. Дёвка сэдіт, гледіт. Батько нэ дозволяе дёвцы замуж выходіті, як жэшх бёдным ему здавса. Як усэ добрэ, то тот по чарцэ. Ранком собірают род. Запоіны в молодое, як сваты прыежают. Молода юзэ гіять-дэсэть літров гарэлкі. Все собраліса, гіют. Дружкб договорваеца, колі будэ юсёле. Молода свой род збірае, молодая свой. Як молодая i батько пэрэдумалі, то молодая за росходы платіт молодому грошьіма. Як дэсэть літров выпілі гарэлкі за сорок злотых, то столько i заплатіт. (Запісана ад М.В.Папко, 1930 года нараджэння
Дадатковыя словы
бўдэ, договбрваеца, пэрэдўмалі, росхбды, рўскіе, чэкўшэчкі
3 👁