Скарбы народнай мовы (2005)

 ◀  / 386  ▶ 
II. Нёколі збіраліса в хатах, коло дэрэвца якого собэрэмса, танцуем, споваем. Коровы гонят, а мы споваем - эхо ідэ. Пры Пбльшчы собіраліса в клуні. Лежат молодые, обдымаюца, алё хлопцы бояліса чэпаті дёвчыну. Од трыцатых годов нэ было вжэ гэтого. Которая дёвка нагуляе, сэлб её окінэ, ніхто нэ глянэ на её. У трыцатых годов хлопцы добрэ ходілі: чоботы хромовые на свято, штаны галіфэ по-воёному. Потом после трыцатых клёш носші. Пэршая выпуска клёша - трыцэть, потом трыцэть пять, сорок. После войны шьілі на трыцэть два сантімэтра. У постолях на косовшу ходілі. А на гулянкі надэвалі костюм, хромовые чоботы, сорочку з галнпуком. У трыцэть дэвятом, як прыішгі рускіе, то дівоваліса. На покудэле собіраліса в одноё дёвкі, в другое. Кудэлю прадэ дёвчына, а хлопэц сэдгг, шворыт, забавляв. Котору ніхтб го провэдэ, то про её скажут, шо её го любят i хустку ёй го помнялі. У паса гралі. Іван Пёвэнь грае танца, а Іван Штэлев, покбинік, прыдумляв поцолункі: ставіт у кутку дёвку, вьпго её паском, тоды вонё выбірае, кого поцоловаті. Гэтак далей мэняліса. 'Тэчэньку", Страдане" танцовалі. Лысого" танцовалі i сповалі: "Ой, чогб ж ты, льісы, бэз волос оставса? — Бо рано з дёвкамі оставса". Зарэ такхх танцов нэ танцуют. Всэ ручно робшоса. Пбсле войньі ткалі, шылі всэ. Горох пражылі пэрэд огнём на бляху. Малёньку рыбу парылі: кішэчкі, головкі одкідаеш, заворочваеш (закрывает наглухо) i парыш - заворотамі звалі. Боб товклі на товканшу, колі парылі. Сочэвшу сёялі, упрэе - смачно. Просо товкут товкачэм, як у пэчэ упрэе. А на газі, шо зарэ варым, ніц нэ прэе. В жыто ro пускалі дэтэи: там русавка сыдіт, цьіцку жьшёзну даё. Похожа на вёдьму. Роспустіт косы - налекае. Вовк ходіт по жыті, дэтэй хватае — бояліс дёті. Вэсёло жылі, сёнь ніякое гома радості. (Запісана ад М.С.Даміно, 1936 года нараджэння). I. III. Як вэсэля проходілі? Пры Пбльшчы i после войны по стэгну з кабана нэсэш на юсёле. У пэдэсят пэршом году на нашэ вэсёле тожэ бьші стёгна. Родню клікалі, троюродных тожэ, потом двоюродных сталі клхкаті. Стёгна в бочку складвалі. Бутъшку тожэ бралі з собою. Дарьілі тожэ. Молодого дарат у сэбэ. Сватьі до молодое прыежают - дарат, коб купіті мёсто. До молодого вэзут прыданэ, трэба тожэ подарыті, коб купіті мёсто в молодого. Там купляют i тут купляют. 3 шэсдэсятых годов гэтого нэ стало. Грошы inuri молодым. По рублю нам клалі, хто i копёйкі кшэ, хто сколько положыт. Як Іванёц жэнівса - Любку брав, — было в трох місках мясо тушаго, квашэлша, кіселю зробші з ягодьмі i гарэлка была. Пры Пбльшчы гарэлка в магазшах бьша: бутылка - два злотых, літэр - чтьіры злоты
Нават дробная праўка будзе карыснай. Не стаўце знак націску, каб слова лепш знаходзілася праз пошук.

Дадатковыя словы

волбс, вэзўт, голбвкі, горбх, грбшы, дббрэ, заворбтамі, заворбчваеш, злбты, покбйнік, полбжыт, потбм, прохбділі, рўскіе, рўчно, тбжэ, хбдіт, хлбпэц, швбрыт, якбго
8 👁
 ◀  / 386  ▶