кому здаваті корову немцам. Тые платші карбованцы. Коб нэ здаваті, зарэзалі корову. Одін конь бьш у нас. В Сергея Горасёвого i в Барабанов вышэишэе поле. На тры коне посеют ему, потом другому посеют, потом на ніжэйшэе поле пэрэходят. Ручну попорвалі жыта, овса, ячмэня, льну — сколько коп ставілі. Свінэй шэстэро было, трымалі по чтыры года, свіноматка в нас была сем лет. Моя сэстра Вера за Павлюком была замужэм. Чтыры корові дойных трымалі, свінэ'й колько было. Хата бляхою была крыта — кулаком назвалі. У сороковом году воёные прыёхалі. Вёру з малым хлопцэм i старымі в Новочэркаскі раён одправілі, а мужчын у яму одразу - рострэлялі. Вёра з Павлючыхою ёлі з свіньмі. Івана малёнького повэзла туды, а прывэзла, кол! ёму восем лет было. У войну нёмца бояліса, сёялі поле, своё малі. Обіралі у войну людэи. За Пёскамі партізанэ стоялі. Прыдут уночэ, всэ забэрут, іхньі i людэи забівалі. У войну одш одного удавалі поліцаям, а нёмцы нэ чэпалі, поліцаі людэи забівалі. В Бэрэзі под юшшэром, на Броной Горэ жыдов i нашых рострэльвалі, в яму звалілі. Зарэчэ коло нас спалші, алё все в лес повтэкалі. Нёмцы давалі сёяті, як град всэ побів. Пэдэсяг пудов батько прьшёз. Ніхто жьіта нёмцу нэ здавав. Я быв у лагеры на Броной Горэ. Там пяцот молодых чоловёк было. Нікуды нэ пбидэш, дохаты нэ пускалі. На другі год попросіса, то нёмэц давав пропуск, одпускав. Обёд у лагеры давалі i буханку хлёба давалі. В Германіі тожэ нёмэц на душу буханку хлёба давав. Коб пропуск нэ выкінув свой, то, можэ, грошы получыв бы. Зарэ нёмцы многім повыплатілі. Колі дітя там роділоса, то болын получыт як батъко. Шо ішьі вётэ хочэтэ почуті? Нэмашыка шо казаті. По охоті, по лёсі всю жызню ходів: на Гораву, Вбвчы Ковалок, Панскі Лес, Вбвчэе, Вбвчы Мох, Загородянэ, Панічову Дэлянку, Вэлікі Мох, Батэю Болото, Чбртов Круг, Жыгулянку, Дударову Погоню, Стырнікову Погоню - болото такэе было. Богатые звёром былі мэста. Вовков много было, воньі нэ нападалі, до семдэсятых былі рысі, пры Пбльшчы мэдвэді бьші, алё мало. Много было лосёв, кабанов. В рэцэ Ясэльді язя было уйма - аж вода кіпёла, гэтак лопотав. Бёлый карась, красный карась быв, зовёвса зарэ, Лешчов было много, шчупаков морэ. Як лопонэ шчупак, аж злекае, по дэсэть-восемнацэть кілограм ловілі. Мэнькі, лінькі, вюньі - муля кіпёла од іх. Мэньков зарэ мэшузамі зовут. Зарэ вжэ i ніякое рыбы нэма, оно шо карпа завэлі. A жая прырода была: рыба всэ лёто ходіт, крыку на гозэрах од качок. Лес на юснё аж воздух шуміт. Нэма тоё прыроды зарэ. Сёгонь птушкі нэ почуеш. Всэ вытравілі, всэ погібло. Народ дустом вытравілі - во усёх язьва стала. (Запісана ад А.С.Папко, 1923 года нараджэння
Дадатковыя словы
брбной, вбздух, вбсем, вовкбв, гбзэрах, грбшы, дрўгі, забэрўт, загорбдянэ, зовўт, кблько, лбсёв, лешчбв, мбжэ, мбрэ, мнбгім, мэнькбв, охбті, павлюкбм, панічбву, пбйдэш, попрбсіса, прырбда, прырбды, пэрэхбдят, пяцбт, скблько, сёгбнь, тбжэ, хбдіт, хбчэтэ, шчупакбв
10 👁