Краёвы слоўнік Чэрвеншчыны (1929). М. В. Шатэрнік

 ◀  / 330  ▶ 
Віны 47 Вогнішча Вжы, аў, мн. — пики—масть карт. Мае будуць віны, а твае хай бубны. В. Старина. Вшкель, я, м. (польск. winkiel з ням. Winkel)—столярный наугольник. Атрысавоў над вінькяль, як трэба атрэзаць. В. Старыча. Вшен, скар. прм.—должен. Ашчэ троха вінян людзям. В. Старина. Bip, у, м.—водоворот. Папоў у сами вір, дык чуць ня ўтапіўся. В. Старина. Вірлаты, прм.—пучеглазый. Черт ты вірлаты, чаго ты лезяш ка мне! В. Старина. Вірлатая ясшня—яичница, сжаренная из цельно-выпущенных на сквороду яиц. Гаспадыня падала вірлатаю яешню. В., Старина. Вірок, вірка, jk.—* приспособление в виде трубки для свивания ниток веретена на клубок. Баба ўе ніткі на вірок. В. Старина. В/сельнік, а, м.—висельник. Ета ня хлопяц, а вісяльнік. В. Старина. Віславухі» прм.—с отвислыми, большими ушами. Купіў нейкаю шапку віславухаю. Жабуцька ты в!славухая! В. Старина. Вісока, прс.=тт. высока. Вот вісока журавэ ляцяць! В. Старина. Вісокі, прм.—высокий. Вісокі парог, аж нельга пяраступіць. В. Старина. Вітацца, дзс.—здороваться. С кім ты там вітоўся? В. Старина. Вітуха, 1, ж.—приспособление для свиваний ниток. Ніткі зьвілі на вітуху, В. Рудзенск, Сьмы. р. Вітушка, i, ж.—веревочка, которой привязывается лапоть к ноге. Абуў лапці з вітушкамі. В. Старина. (Пр. Абора), Вітушнік, а, ж.— наем.,—человек, ходящий в лаптях с „вітушкаМІ". Ах ты вітушнік! За вітушніка замуж ня пайду. В. Старина. В/хар, віхру, м.~ вихрь. Вот усхадзіўся віхар! В. Старина. Віхор, віхри, м.—'чуб. У Макара на галаве віхор. В. Белое, Пух. р. В/ць, дзс.—вить. Час во б, дык бяры ды ві важкё. Хуччэй віма путы ды павядом коні. Віця з мае пянькі. В. Старина. ВІшар, ў, м.—сено, скошенное по льду. Накасілі шмат вішару. С. Амелъна, Пух. р. Вішняк, ў, м.—вишневый лист. Ў вагуркё трэба палажыць вішняку. В. Старина. ВІшчаць, дзс.—визжать; голосить плача. Даволяй табе ўжо вішчаць. Нейдзя, мусіць, парасё вішчыць. В. Старина. Во, викл.—вот. Во ЯКІ ты скупы, пачакай-жа? В. Старина. Воб, прийм.—гл. Аб. Кінаў міску вобзямлю. В. Старина. Вобад, а, м.—обод. Трэба нацягнуць бобад (знач. оковать обод шиною) В. Старина. Воблівак, а, м.—яйцо с тонкой скорлупой. Курыца зьнесла воблівак. В. Старина. Вобмаль, пре.—в обрез, довольно мало. Корму сяголята вобмаль. В. Старина. Вобмарак, у, л.—обморок. Схваціў вобмарак. Каб цібе, вобмарак вадзіў, як ты міне водзіш! В. Старина. Вобмяшка, i, ж.—мелкая мякина, перемешенная с вареным картофелем, мукой и залитая теплой водой. Карова есьць вобмяшку. В. Старина. Вобраз, а, м.—икона. На сьцяне вісіць вобраз. В. Старина. Вобру(ы)ць, i, ж.— гл. Аброць. Вазьмі вобруць ды зьбегай па каня. В. Крамт\% Пух. р. Надзень каню сырымятнаю вобрыць. В. Старина. Вова, ы, ж. (дзіцячае)—волк. Ня плач, ато вова йзесьць! В. Старина. Вогнік, у, м.—простудные прыщи около губ,—огневица. К хлапцу прыкінуўся вогнік. В. Старина. ВогнІшча, а, н.—пожарище. На вогнішчы асталіся адны галавешкі. В. Bocmpaea, Сьмы. р
Нават дробная праўка будзе карыснай. Не стаўце знак націску, каб слова лепш знаходзілася праз пошук.

Дадатковыя словы

вббрыць, вбг, вісельнік, віхбр, віхрй, віць, вішарў, вішнякў, мўсіць
3 👁
 ◀  / 330  ▶