кол и. Там кам енне було, там, ал е зарэ замуровали. Хатиы м и в замок стройіл і, хорошы хатый.
М и знаем ваш розговор і польский знаем. Е в м эьнэ й карточка, шо я знятый в Лунінци, як ішов на фронт польский. Один виробив [дадатковую пенсію]. Ему платять, а мни ни.
Стройілі – ложать з дуба подруби. А там і робимо в замок. Побруби ложили, дубового штэмпаля поставиш, да на тому штэмпалю стройілі. А тэпэр ужэ хундамэнт, тэпэр ужэ, на три вэнки. Потом окна. Под окна мэтэр, а там окна. Вэліки [прапануе заказчык] – то робимо вэліки. А там крутиш, прокрутьваеш. І палец ужэ. Тэблём прокрутьваем. Робимо палца, утиыкваем ёго. І робимо довбэньку таку, забиваем ёго. Мох клали, з болота мох. Скажэ робити в замок, робимо в замок, скажэ в угол – робимо в угол. На окна ошчэпи. Да, ошчэпы. А далей правило вжэ, пару дэрэвин положыыш, да вжэ ложыыш правило Да врубваеш бальки, уложваеш, розмиерваеш. На правило стропила чыи крокви, а там шчиты. Ложим там на потолку. Зробимо шчита, вводимо. Тогдый рошчыытувалиса ввогули з нами. В шчиту окэнцэ було. Сонэчко робили на шчиту. А внизу стрешка, шоб вода збегала.
Раньчэй чэрэпицу робылі на Горыні, чэрэпицу бралі. Дранкою, соломою крыли. Як хто подужав, як хто моуг. Як е, то й чэротом крыли. Чэротом луччэй, чым соломою. Чэрот добрэ. В кого ёго нэма, йіздыли там у Стахоув. Як згодицца с ким. Чы бляха, чы шифэр, то шифэром, а нэма, то крыють соломою. Брали таки снопки, вязали, мочыли в гліну, І вжэ бралі і тожэ крылі з гліною. Важка крыша. Кулікыі – пошывалі. Навэрху там туда й сюда покрыеш тою соломою. Шчоб нэ зорвало, звэрху конёк. А там козлики звэрху на хливие.
Окна робили да вставляли. Окна е то й мэтэр, а е то й повтора мэтра. Як хто хочэ якыйіе. Дэрэвяныйе окна. Нэ кажон зробить. Я шчо хоч робив. Як мав срэства, то поул положить, а як нэ мав, то навозить гліны да на гліны, і живэ.
І горшки робили в хатах, шчэ й круги булі. Навозить гліны, да намэсити трэба. Да пятра такийіе робилі. Да там сушылі йіх, этэ. А далей пэч е така, була, да випальвати йіх, да всё.
А гэто тут во Замковишча зовуть, Замковишча. Говорать, було когдась морэ. І правда, там гора би насыйпана, нэдалёко вона е. Як хочэтэ, то прийдэм побачимо. Да от ондэ нэдалэко. І говорылі, і зарэ там зовэцца Замковишча. Гора, вродіе насыпана вона такая, всё. А этэ болото було вродіе, кажуть, морэ. Замковишчэ насыпалі. Гора то йіх була, на хуторах воны сэдэылы, то гэто сын сэдіев. Там батько е. Гэто то Сэмэн, алё батька ёго звати Есып. Ёго по-городэнски Коруль, шо воун був багатый, звалі Коруль. Пчолэй в
89 👁