Ш ТАБА, ж.— железная полоса с замком для запора амбаров, скотных сараев. Клець запёрлі на штабу (Ш ч у ч ы н а, Куз. р,). ШТАБНАВАЦЬ, дзс. — строчить. Як ты добра штабнуіш, як машынай усё роўна (Беліца, Сен. р.). Ш ТАКЕТ, у, м.— изгородь из коротких, узких досочек, стоящих перпендикулярно. У нас каля штакету пасаджан бэс (Шарыпіна, Беш. р.). ШТАНДАРА, ж.—столбик под постройкой вместо камней (.фундамент). Была ў мяне пад пуняй штандара, хто-та ўжо змыў (Глебаўск, Сен. р.). ШТОГОД —ежегодно. У нашым садзе штогот бываюць яблыкі (Рыбчына, Cip. р.). ШТОДНЯ— ежедневно. Штодня ў ІХ сваркИ (Летцы, Куз. р.). Ш ТОК, у, м.— этаж. Бровар на два штакі быў(Бор, Чаш. р.). Ш ТОСЬ— что-то. Штось трэба рабіць (Галубова, Куз. р.). Ш ТРАП, у, м. — штраф. Наклал! на цябе штрап (Пушкары, Сен. р.). ШТУКА, ж.—кроме общего значения—хитрец. Ого, штука, маліц! (Асінаўка, Выс. р.). Ш ТУ РХА Ц Ц А, дзс. — толкаться. Чаго Ванька штурхаецца? (Навікі, Віц. р.). Ш ТУРХАНУЦЬ, дзс. — толкнуть. Ванька як штурхануў Пёклу, дык тая чуць у воду ня ўбегла (Шарыпіна, Беш. р.). Ш ТЫ Х, а, м.— штык. На вінтоўцы надзет штых (Загуркі, Беш. р.). Ш УБА, ж.—шуба. Мольпаела шубу (Кураеды, Беш. р.). Ш УБАРКА, ж. — старенький тулуп. Хоць бы шубарка якая на зі.йу (Сукрэмна, Сен. р.). Ш УБАРЫ, оў, м.— овчинные рукавицы. Шубары адзень, а то холадна (Гарадок, Тар. р.). Ш УГАЦЬ, дзс. — пылать. Полымя дужа шугаіць (Веляшковічы, Лёз. р.). Ш УКАЦЬ, дзс. — искать. Сягодня яны шукалі па дзярэўні сена, але не знайшлі (Зямковічы, Сен. р.). Ш У Л А «, ШУЛІНА, ж.— столб в стене, в заборе, в воротах, с пазами. Шулы падгнілі i замёт паваліцца (Жабяньцяі, Сур. р.). Шуліна павалілася у вароцех (Калышкі, Лёз. р). Ш УЛІЦЬ, дзс. — закладывать бревна в столбы с пазами — «шульле». Сьціпан шуліць сьцяну ў хлеві (Сітна, Лёз. р.). ШУЛУГА, ж. — деревянный мячик. Мы гулялі ў шулугу (Даўі, Сен. р.). ШУЛУГІА, ж. — шелуха. Ат бульбы засталась адна шулупа (Зайцава, Сур. р). ШУЛЯК, а, м.—коршун. Milvus ater Gm. Глядзі, кап шуляк пісклят не пахапаў (Бабінічы, Віц. p.). Ш УМ А, ж зб. — сор. Вынесі шуму с хаты ( С е л я д ц о в а, Беш. р.).. ШУМАВІНЬНЕ, к.— накипевшая пена при варке. Зьнімішумавіньне з гаршчка! (Стасева, Выс. р.). ШУМЕТНІК, у, At.— место, где складывают мусор. 3 шуметніку накапаў тры вазы шумы (Веляшковічы, Лёз. р.). ШУПАЧКА, ж.— нетвердый, плохой кочан капусты. Адны шупачкіпарасьлі (Доўгае, Беш.р
5 👁