Беларуска-расійскі (вялікалітоўска-расійскі) слоўнік (1989). Я. Станкевіч

няцёпка 771 нідзьбець няцёпка-пкі-пц ы, ж.—изба без топки печи. НК: Старцы, Но. 54. няцимкі, -кая-кае— несообразительны й, Гсл. непонятливый. Н яц я м к і ён чалавек. Кузьміно Сян. (Ксл.). няуцимны -ная-нае— непонятны й. Н ей кая няўц ям ная сонная т р ы во га сьціскае сэрца. Гарэцкі: Песьні 56. няцимлівы-в а я -в а е — н еп о н я т н ы й. У няцям лівай дры гот цы пры т улілася да м уж а паня. Дзьве Душы 4. няціхоты-тяу, м н. ч.— н е с п о к о й с т в о, волнение(массовое выражение н едовольства, протест против чего-л., С.) Ксл. Н а СЯЛе НЯЦІХОШ Ы. Вішкавічы Чаш. (Ксл.). няць—см. п од імаць. ницьце, няцьцё—см. п од імацца. няцца—см. п од імацца. нячуйка-к/, общ.— человек неслы ш ащ ий происходящ ее ок оло него. Н я ч уй к а й нябачка — найлепш ыя лю дзі. Рапан.: Прык. 208. нячула, парен. 1. нечувствительно. Гсл. 2. неотзывчиво. Гсл. нячульлГвы, -ва я -ва е— н еч увстви тел ьный. нячутна(нячутно, Гсл.), нареч.— неслы ш но. Гсл.; Ксл. Н еш т а гасп адара н ячут на. Пустынкі Сян. (Ксл.) нячуваны— н еслы ханны й. Гсл.; Нел. 339. Н ячуваны я гаворыш рэч ы. Нел. Н я ч ува пая цана. Нел. З а г у д зе ў ё н (п р ы с а д н ік) н я чуван ы м і гал асам і. Лынькоў: Воўчы лог (Калосьсе, Но. 2, 1935 г., стр. 98). нячыстая -ae, в см. сущ., п о н и м а е т ся сила — дьявол, сатана. Н ячы ст ая ц я гн е я г о д а карчм ы. Нел. 338. нячысты-агя, в см. сущ.—нечистый д ух, ДЬЯВОЛ. Нел. 338. нячысты-т ая-т ае, 1. нечистый в разны х значениях. 2. (лишенный нравственной чистоты, С.), порочный. Нел. 338. Тут нячы ст ае неш т а ёсъцъ. Нел. нячысьлены, -н а я -н а е — м а л о ч и с л е н ный, немногочисленны й. нячысьцік-ка, п р е д л.- к у, м.— д ь я в о л, ЧОрТ. НК: Дудар, 199; НК: Очерки 47; Гсл. нячытильна, нареч.— нечетко, н ер азбор чиво. нячытильнасьць-ф, ж.— н еч ет к о ст ь, неразборчивость письма, печати. Гсл. нячытальны-ная-нае— нечеткий, неразборчив ый(почерк). НІ, част ица и сою з, уп от ребл яет ся редко. — ані. Ар. H i водн ага ня бы ло т ам ака. Ар. К огда "н і " ст о и т пер ед ме с т о и м е н и ем или наречием, ударение в них п ереходит на первый слог. Н априм ер: а дзін, но: ні водзін, ні воднага, ні водн ом у, ні водная, ні воднай. Які, но ніякі, ніякага; калі, но: ніколі; каго, кам у, ч аго, но: н ік о га, н ік о м у, нічога, н іч о м у: куды, но: нікуды. П редлоги с р од., дат., твор. падеж ами ч а ст о у п о т р е б л я ю т с я пе р ед "н і ". Зь н ік о га до ў гу не спагнаў. К ніч ом у не замеш аны. Зь нікім не карагодзіц ц а. А б н ікім ніч о га б л а го га ня гукае. Нел. 34. ( п од ніхт о). Отрицания: H i званьня. Д. Н і злы дні. Д. Ш трасцы. Д. H i пса. Д. Н іч о га нічагёнічка. А н і зын. JX.Ani бразь. Д. H i вуха, ні ры ла. Д. H i ў зу б таўхан уц ь. Д. НІ-НІ, со ю з, у п о т р е б л я е т с я в о т р и ц а т ел ьн ых п редлож ениях, п ри исчислении, — ані. А н д рэй, ня дурэй, не дзяры кап от ы: ні т ы праў, ні т ы т каў, не т вае работ ы. Ар. H i два, ні п а ў т а р а. П о с л о в. А р. H i с ь ц я т ы, н і навеш аны. П ослов.— в ы р а ж а е т тр а г и ч е с к и н е о п р е д е л е н н о е по л о ж е н и е, т.е. б у д т о с о с н я т о й го л о в о й, б у д т о по в е ш е н н ы й. Ар. шадкуль, нареч.—ниоткуда. Нел. 340. Ш адкуль н ям а пом ачы. Нел. ніадтуль-ніадсібль, н а р еч.—нечаянно, неожиданно. Нел. 340. Н іадт уль-н іадсю ль го с ь ц і на д в о р. Нел. Ч асам ніа д т ул ьніадсю ль паш лець Б о г б яду. Нел. шгаць-аю -аеш -ае, н есоверш.— вы сматривать, и скать, б ы ст р о вертя гол ов ой. Шсл.(под нікаць). Ч аго т ы т ам нігаеш па паліцы? Ст. См. нікаць. ніхто, нікога, нікому, зь нікім, на нікім, м е с т о и м.— НИКТО. Ар.; Нел. 341; Мал. Туд (Гринькова: Тудовляне). Не бяры НІЧОга, НЯ бойся нікога. П о с л о в. Нел. НІКОМу Не кланяюся. Тм. Нікім не наказаў, што бацька хворы. Нел. ю да чога, в см. нареч.—никуда, ни к чему. НІЙК, н а р еч.— никак, (Шсл.; Гсл.) НИКОИМ обр азом. Нел. 341. Н ія к ня м ож на ўц ерпіць. Нел. Н ія к н я вы зваліш ся. Нел. Н ія к нельга падняць р у к і. Ст. 3 а д н а го палца НІЯК не м аглі зьняцьіж уковін ы). Н.(Афанасьев, ІУ, 1914, 286). шякава, нареч. 1. так себе. Гсл. 2. ни так, ни этак. Гсл. ніякавата, н а р еч.— к ак-то н ел ов к о. У хаце спалі, i яму стала ніякавата, што ён зараз пабудзіць i выб'е ўсіх зо сну. Адамчык: Арж. колас. ніякаватасьць-ц/, ж.—чувство ст есн ения, неловкость, н еудобство. Ён стаяў, мнучыся каля парогу, адчуваючы ніякаватасьць, што сястра ня ведае, што гэта ён, i яму было сорамна назваць сябе. Адамчык: Арж. колас. н іяк і-кая-кае, м ест оим. от ри ц.— н и к а к о й.. Ар.; Гсл.; Нел. НІЯКІ муЖЧЫНа Цябе НЯ возьме. Нел. Ніякая за цябе ня пойдзе. Нел. Ніякім способам ня ўгодзіш яму. Тм. нідзіва, нареч., облает.—разве. Ар. Нідзіва гэта праўда? Ар. нГдзьбець-бею-бееш-бее, н е с о в е р ш. 1. (том иться, С.), изнывать, сохнуть. Нел. 339. Ён там на чужой старане, нідзьбее, а я тут безь яго затдзъбела. Нел. 2. изнуряться, терпеть нуж ду. Нел