Беларуска-расійскі (вялікалітоўска-расійскі) слоўнік (1989). Я. Станкевіч

 ◀  / 1324  ▶ 
Старонка 743
 ◀  / 1324  ▶ 
назольны 724 назвыш 2. докук а (надоедливость, С.), печаль. Нел. 307. Д р а б н ы я дз е т к і б я з ма т к і горш ай ням а н азолы. Нел. н л зол ьн ы -н а я -н а е— докучливы й (н а д о едливый, С.), назойливы й. Нел. 308. А дкасьн іся ты з н азольн аю сваею просьб ою. Нел. Н а р е ч. назольна— н азой л и в о. МГсл. назоў-ЗОву, п р е д л. и з в а т.— ЗОве, м н. ч. назовы, м. 1. название. МГсл.; Гсл.; Імсь.; Нел. 307; Ксл.; Тарашкевіч: Граматыка, 1929, II, 12. Скажы я м у вось каж ны на зо у — пры ст аў, я к смала. Лужасна Куз. (Ксл.). Щ табе н азову н іяк а га ням а? Нел. К аж н ам у ёсьць свой назоу. Нел. 2. назыв, приглаш ение м еоги х. Нел. 307. Н а зо у гасьцей, суседзя ў. Нел. назоўны [склон], н е о л.— и м ен ительн ы й (падеж). МГсл.; Тарашкевіч. на захадзе, н а р е ч.— на закате. Гсл. назад, н а р е ч.— вспять. МГсл.; Ар. (Д а неба) іх ня пры йм уць, н азад вернуць. к іт. 5461. назадках, н а р е ч.— назади, Нел. 307. позади, сзади. Н аза д к ах заст аўся. Нел. назёдкі, н а р е ч.— назад, обратно. Нел. 307. Н а з а д к і в я р н у ў с я. Нел. В а зь м і с а б е н а за д к і гэт а. Тм. Н а за д к і н я м а ча го адкідацца. Тм. назадку, н а р е ч. — у назадках, Нел. 307. с за д и. Тм. Н а з а д к у е д з е. Нел. С я д зь н азадку. Тм. назал-ёньне -я н ь н е-я ц ь -щ ь,—см. п од заліць. назапасіць,—см. п од запасіць. назапраўды, насупраўды, н а р е ч.— так, что м ож н о верить, поистив, не шутя, в серьез. Гсл. У м е н ы и. назапраўдкі. назаўсёды, н а р е ч.— навсегда. Шел. Г эт а т воё н азаўсёды й б уд зе. Ст. назаўтра, н а р е ч.— на сл ед у ю щ и й ден ь. Н азаўт ра пайш лі ў с і на р а візю. Н. (Афанасьев, И, 1914, 293). назаўтрае, н а р е ч.— на следую щ ий день. Гсл. А д к л а д з і свае ш ы т во н а за ўт р а е. Карма Куз. (Ксл.) Х а р о б ер р к а я ўп расіла сабе на п ракур а т а р а да заўт ра, i ў паруца за ст ал а... А на за ўт р а е, т о есьць у с ер а д у, П ёт р а Белы о т о м па д зел е каралю Я го міласьці ся ўп а м ін а ў. Сул. Акт 1533 г.(Барысёнак: Адвакатура, 148). Н азаўт рае Р ам анка ШЧЭЗ. Цэлеш (Ярылаў агонь). назаўтрага, н а р е ч.— на следую щ ий день, Раст.: Северск 77. завтра, поутру. Нел. 307. Н а заўт рага возьм ет, а не цяпер. Нел. назороіць,—см. п од броіць. наздагон, н а р е ч.— в п о г о н ю; ж ел а я догнать, настигнуть. Гсл. Е халі за вам і н аздагон. Нел. наздагад, н а р е ч. 1. наугад. Гсл.; Ксл. Я сказаў гэт а наздагад. Мянюцева Сян. (Ксл.). П ой д зем на зда га д па сьцеж цы. Гсл. 2. намекая, Гсл. намеками. Загад н а зда га д — i р а б о т а наздагад. Гсл. на здароўе—во здравие, Нел. 307. на здоровье. Л а с к а т. на здароўіка. Нел. 307.Ш на здароўіка. Нел. наздароўкацца,—см. п од здароўкацца. наздра-/?ь)-ры; м н. ч. н о з д р ы -р а ў — ноздри (у человека, С.) МГсл. назёрыць,—см. п од зерыць. назялГць,—см. п од зяліць. назярэдзіць,—см. п од азярэдзіць. назіму, н а р е ч.—к зиме (о земледельческих работах, С.) Ар.; Ксл. Я ўж о назім у п азябіў. Лужасна Куз. (Ксл.). назіральнасьць-цг, ж.—наблюдательность. (Загадка) разьвівае назіральнасьць. Рапан.: Прык. 7. назіральны, -н а я -н а е— наблюдательный. В ы к а р ы с т а ў сва е н а зір а л ь н ы я здольнасьці. Волас (Моладзь", 1951, Но. 23). назіраньнік-Іка, п р е дл.-Іку, зват.-іча, м. — наблюдатель. Ён, як ст арон ьні назір а н ь н ік меў п оўн ую магчы м асьць адчуць у сю глы біню пусьціні ŭ ш т учнасьці ўсёй г э т а й "с ь в я т о ч н а й " м іт у с ь н і. Няміга С'Бацьк.", Но. 36-37/115-116). Усе назіраньнікі вЫ Казуюць дум ку, ш т о... "Бацьк.'\ Но. 3839/573-574. назіраньніца-цы-цы, ж.—наблюдательница. назіраць-аю -аеш -ае; п о в е л. - а й - а й м а, н есо в е р ш. каго, ш т о и л и с д о п о л н е н и е м — наблюдать. Н азірай пш чолы. Нсл. 307. Н азірай, к у ды ён по й д з е ц ь. Тм. Н а зір а й, к а б ст ат ак ня лез у шкоду. Ст. П р й ч. назіраны, 1. наблюдаемый. 2. тот, за которым наблюдают. О т ел и м я с у щ. назіраньне-ня, п р е д л. - н ю —наблюдание. Ар. назіркам, н а р е ч.—посматривая; идти за кем или за чем-л., примечая его движения, следы, Гсл. вслед, издали смотря, примечая(, наблюдая, С.) Нсл. 307. Г лядзі г у с і з а к н а на з ір к а м. Ар. Н а зір к ам п ай ш т оў за ім. Нсл. Я за ім назіркам, н а зір кам ды схапіў. Лужасна Куз. (Ксл.). А ён н а зіркам за ім ды й п агледзіў усё. Ст. назлосьць, н а р е ч.—назло. МГсл. назнарок, н а р е ч.— нарочно. Шсл. Ён н а зн арок н ікол і ня зр о б е благога. Ст. назнарокі, н а р е ч. 1. нарочно, с целью, с определенным намерением. 2. для вида, для видимости, не всерьёз. Я н а зн арокі т абе сказаў, а ты й паверыў. Нсл. назнароку, н а р е ч. — назнарокі. Нсл. 307. назначыць,—см. п од значыць. назны-ная, нае, 1. малый, небольшой, мелкий, ТОЩИЙ. Смоленщ. 2. жалкий, убогий, мизерный. У м е н ь и л., л а с к а т. назьненькі. З я р н я ты ў ж ы це сёлет а назьненькія. Дел. назваць,—см. п од зваць. назвыш, 1. н а р е ч.—чрез (меру). Гсл. 2. в з н а ч, п р е д л о г а—выше, сверх. Нсл. 307. Н азвыш т а го не м а гу даць. Нсл. Н азвыш п раўдзівай цаны просіш. Нсл
Нават дробная праўка будзе карыснай. Не стаўце знак націску, каб слова лепш знаходзілася праз пошук.

Дадатковыя словы

назброіць,—см, сбацьк
0 👁
 ◀  / 1324  ▶