Беларуска-расійскі (вялікалітоўска-расійскі) слоўнік (1989). Я. Станкевіч

заступіць 426 засьцень каго— защитить, оградить кого-л. Шсл.; Бясл. К аб не заст уп іліся свае м уж чы ны, ды к наш покалі б ям у на месьце. Ст. За б ед н а га чалавека ŭ за ст уп іц ц а ня м а кам у. Пухнава Расьнян. (Бясл.). застугаць— см. п од заст упаць. застугацца—см. п од заст упацца. заступнік-/кя, п р е д л.-І К у, з в а т.-І ч а, м. 1. заместитель, мгсл. 2. представитель. 3. наследник? Іван цяпер заступнік м о й: заступіў на маё месца старшынёю СЯЛЬрады. Пірагова Імсьц. (Бясл.). заступшца-цы-гуь/, ж. 1.—заместительница. Гсл. 2. представительница. застыг-аць— см. п од ст ы гці. застыглы-ляя-ляў, 1. застывший. БНсл. У за ст ы гл ы м лё гк ім ру х у з а ч а р а в а н а е цела. Крушына: Творы 113. Сала заст ы глае плавае. Нсл. 2. застывший(неподвижный, оцепенелый, С.) Нсл. В окал я го вы расла ш чы т нае р о ў н а е к о л а з а с т ы гл ых у в о й с т р а й цікавасьці сялян. ЗСД 120. У сьцераж ліва заст ы глай щ шы вы разьліва а дзн а ч ы ўся дробны т рэск цяпла. ЗСД 294. Тапілі ў цягучы х хвалях парна заст ы глага ваду. зсд 321. Х а дзіл і м уж ы кі із заст ы глым см ут кам. Гарэцкі: Песьні 6. засвоіць—см. п од сваіць. засвоіцца—см. п од сваіцца. засваячыцца—см. под сваячы цца. засварыцца—см. п од сварыцца. засватаньне-«я, п р е д л.-н ю, cp.— запоіны. Гсл.(под запоіны). за суха, нареч.—в сухое время. БНсл. засу-дзГць- д ж а н ь н е — с м. п од с у д з і ц ь. засукрыць— с м. п од с ў к р ы ц ь. засул-л у, п р е д л.- л е, м.— предложение большего количества денег против других, или против стоимости. Нсл. 187. Засулу свайго адрокся. Нсл. ЗаСуЛГЦЬ—см. п од суліць. засумщца— см. под сум іцца. засунуЦЬ—сл*. п од сунуць. засупошць—см. п од супоніць. засуседні-яяя-яяў—находящийся за домом соседа. Нсл. 187. Засуседні двор. Нсл. засуш-шь/, ж.— засуха. Гсл. См. сухм ень. зась, м е ж д о м е т.—употребляется для отогнания собаки. Нсл. 188; Гсл. Зась, каб ц я б е в о ў к зь еў! Нсл. У м ен ьш. заська— прочь, убирайся. Дел. 253. Д а й мне гэт а — просе хт о-лень у селавых дзевак; яны част а ізь сьм ехам адказую ц ъ: А заська, зась! Дел. заськёп-лу, п р е д л.-n e, м. —задравшееся место в ногте, Нсл. 185 вообще задравшееся место в чем-л. Ад заськёп у н о гц я палец разбалеўся. Нсл. За заськёпам у зелязьніку ня м ож на капаць. Нсл. 185. заськягаць—см. п од съкяпацъ. заськяпГцца— см. п од ськяпацца. заськігатаць— см. п од ськігат аць. з а с ь к іг а ць см. п од ськігаць. за с ь к іг л іц ь -лю -ліш-ле, соверш.— завы ть, за в и зж а т ь, за х н ы к а ть. Гсл. за сь к іп а ц ь —см. п од ськіпаць. засьл яп -Г ц ь-л я ў б— см. п од съляпщъ. з а с ь м ё л іц ц а —см. п од сьм ёліцца. з а с ь м я г л ы -л я я -л я е — с д е л а в ш и й с я вял ы м, с у х и м, Нсл. 185 зав я в ш и й (н а со л н ц е). БНсл. Засьм яглы я вусны. Нсл. з а с ь м я г ц і—см. п од сьм ягці. за с ь м я д зіць см. п од сьм ядзіць. за с ь м ія ц ц а —см. п од сьм іяцца. ЗаСЬНЯ-НІ, дат.. предл.-Н І, ж.—абажур. Дз.; Дел. См. заст ка. з а с ь ш т а к -т ка, м.— зач ати е. Гайшн; Ластсл. 200. за с ь п ё л іц ь — см. п од сьпёліць. з а с ь п -ё ц ь - я в а ц ь — см. п од с ь п е ць I I I. зась в ёр ы ц ь -/? у -/? ы ш -р я, к а го -ш т о, с о верш., перех.— ПОДНЯТЬ р ы ч агом. Ксл. Засьверы лі сьцяну. Копцевічы Чаш. (Ксл.). з а с ь в ё т, нареч.— очен ь д а л ек о, как бы в д р у г о й ми р( "сьвет '*). Варел. Я к гэт а ты н адум аўся, — ні знай ні ведай засьвет у сват ы паехаць. Варел. з а с ь в ё т а ч к а -ч к /- ч ц ы, ж. 1. о г о н е к, и сточ н и к св ета. Дел. 251. Г в е з д а ч к і — то Б о ж ы я з а с ь в е т а ч к і. 2. светач, свеча, лампа. Дел. 251. Г вездач кі — мне засьвет ачкі, а п т уш ачкі — мне пабудачкі. Дел. з а с ь в ё т к а -т кі-т цы, ж.— л уч и н а. Дел. 251. П алі засьвет ку, кладзі засьвет ку! Ш т ось хл еб не запякаецц а — кл адзі засьвет ку. Ельн. (Дел.). за с ь в я ж ы ц ц а, — с к о н ч а т ь с я (о ж и в о т ны х Ксл. Д а ў парасяці па лобе, ян о й ЗасЬвЯЖЫЛася. Гравы Сян. (Ксл.). за сь в я т к а в а ц ь — см. п од сьвят каваць. засьвяцГ ць—см. п од сьвяціць II. засьвяцГцца—см. п од сьвяціцца II. ъ& съъщ щ цъ-ну-неьи-не, соверш.— за п л есн ет ь, п о к р ы т ь с я мх о м. Варел. К ва с у бочцы перакіс i засьвіднуў. Варел, з а с ь в ід з я ц ь —см. п од сьвідзяць. за с ь в іс т а ц ь — см. п од сьвіст аць. зясьвіст ка-т кі-т цы, ж.— п ощ еч и н а. Нсл. 184. Я к да ў засьвіст ку, аж іскры пасыпаліся з аччу. Нсл. за с ь в іт а ц ь —см. п од сьвіт аць. з а с ц а ц ц а, засц ы ш ся — обмочиться мочей. Дел. 253. Д зя ц ё засцалася ночы. Дел. засы дёнак-ЯАгу, м. 1. место позади стены, прикрытое крышей. Дел. 253. У засьценку засн увалі бабы. Дел. 2. п о с е л о к, Русінова Сян. (Ксл.) ПОСеЛОК м ел к о й шл я хты, Гсл.. н е б о л ь ш о е сел ен и е, ч асто м ел к о й шл я хты, р а с п о л о ж е н н о е за " с ъ ц е н к а ю " дер ев н и, т. е. за гр ан и ч н ой д о р о г о й зе м л и дер ев н и. Ар. за с ь ц ё н к а в ы, -ва я -ва е — п р и н а д л е ж а щ ий засьц ен ку". Засьценкавая зям ля. Нсл. 187. з а с ь ц е н ь -ш, ж.— те нь и л и те н и с т о е м ес т о. Смл. (Даль