Беларуска-расійскі (вялікалітоўска-расійскі) слоўнік (1989). Я. Станкевіч

 ◀  / 1324  ▶ 
Старонка 438
 ◀  / 1324  ▶ 
запыхацёць 420 заранГца запы хацёць,—см. п од пыхацецъ. запы хацца-аю ся-аеш ся, несоверш.— быстро, глубоко, неровно дышать от трудной или быстрой ходьбы, от гнева, волнения и т.п., Гсл. задыхаться. Бясл. запы каць,—см. п од пыкацъ. запылГцца,—см. п од пыліцца. запы н-яць запырскаць,—см. п од пырскацъ. запышка-шкг-шцы, ж.—задышка. Бясл. А ж запы ш ку нагнаў сабе, бегш ы. Палуж Краснап. (Бясл.). зародак-дку, п р е д л.- д к у, м.—зародыш, МГсл. эморион. БНсл. зар одк авы -я я я-я яе—зародышный, зачаточный. БНсл. зарок-ку, п р е д л.- к у, м.— клятвенное обещание воздержаться, Гсл. зарок, зарочны-ная-нае— давший зарок, обет. Варел. М ая б а б ул я бы ла зарочн ая ў сераду ня прасьці. Варел. за р а, н а р еч.— тотчас, сейчас. Ар. Зара покаж у. Ар. См. зараз. глрп-ры -ры, ж. 1. заря. МГсл. П лаці, як зара зай м ец ц а. Кіт. 87616. У ж о ст ала б рац ц ан а зару. Ст. Уменъш. зарыца. Дел. 283. 2. зарница. МГсл. 3. звезда. МГсл. См. гвя зда. 4. лишь в мн. ч. зоры — звезды, зар аботак -га к у, предл.-тку, м. 1. заработок, Шсл. плата за работу. Ар. Н е вялікі т ут заработ ок. Нел. 183. 2. обы чн о в мн. ч. зар аботк і-я ж я у—работа по найму. Бацька п аехаў у за р а бо т к і. Ст. ісьці, ехаць у зар аботк і—идти, ехать на заработки. Д ум а л і ехаць у зар а бо т к і, але заст анавіліся. Ст.; Шсл. заработачны -няя-няе, 1. выгодный по прибыли. Нел. 183. Заработ ачны год. Нел. 2. доходный. Нел. 183. З а р а б о т а ч н а е рам яст во. Нел. зраб-Гць-ляць,—см. п од рабіць. зар абіц ц а,—см. под рабіцца. зар агатац ь,—см. п од рагат ац ь. зар ахм ан іц ц а,—см. п од рахм аніцц а. зарадавацц а,—см. п од радавац ц а I. зар адзіц ь I,—см. п од р а дзіц ь I. зар адзіц ь И, зарадж аны,—см. подрадзіць II. 32ф&-щзщъ-джацъ,—см. п од радзіц ь. зар адзіц ц а,—см. п од радзіц ц а. зара-дзГцца-дж яцця,—см. п од радзіц ц а. за р а з, н а р еч.—сейчас, Шел. тотчас (, в самом скором времени, говоря о предстоящем действии, событии, Ар.) МГсл. СИЮ минуту. Нел. 183; Гсл. П ры ляцеўш ы, зараз зачаў сячы нёпры яцельскае войска. н. (Афанасьев, I, 1913, 211). Зараз пры дзе. Нел. Сулейман зараз р а ск а за ў усім лю дзём забрац іся да мечыці. кіт. 20ai. П аж дж ы, я зараз пры ду. Ст. заразом, н а р еч.—вместе (с этим, С.), одновременно. Нел. 282. У сі з а р а з ом выехалі. Нел. за р а за -зы-зе, ж. 1. зараза. См. л і п у ч к а. 2. пе р е н.—скверный человек; бранное слово. Шел. З а р а з а т ы ха л е р н а я, ча г о т ы д а м я н е ле з е ш? Ст. 3. б о т.—заразиха. БНсл. зар азац ь, зар эзац ь,—см. п о д рэ з а ц ь. за р а зіц ь, з а р а ж у, з а р а з і ш - з е, соверш. — заразить. Нел. 182. С в а е ю д у р н о ю х в а р о б а ю й на с з а р а з і ц ь мо ж а ш, ж ы в у ч ы р а з а м. Нел. Н есоверш. зар аж ац ь-я ю -я еш а е —заражать. МГсл. зар азіц ц а-зк*уся-з/ш ся, со вер ш.— заразиться. Нел. 182. Н е с о в е р ш. за р а ж а ц ц а а ю с я —заражаться. заразы нвасьць-щ, ж.—заразительность. Нел. 182; БНсл. З а р а з ь л і в а с ь ц ь хв а р о б ы. Нел. зар азьл івы -в я я-я я е, 1. заразительный. Нел. 182; БНсл. Г э т а з а р а з ь л і в а я хв а р о б а. Нел. 2. оскорбительный. Нел. 182. З а р а з ь л і в а е с л о в а с к а з а ў. Нел. 3. вспыльчивый, склонный к обидчивости. Нел. 182. З а р а з ь л і в а е м а е с э р ц а, з а р а з i ў р а з і ц ц а. Нел. заразьлівы -яяя-яяў, 1. заразительный. Нел. 182; БНсл. Г э т а з а р а з ь л і в а я хв а р о б а. Нел. 2. от ра з і ць 2—оскорбительный. Нел. 182. З а р а з ь л і в а е с к а з а ў с л о в а. Нел. 3. вспыльчивый, склонный к обидчивости. Нел. 182. З а р а з ь л і в а е м а е с э р ц а, з а р а з i ў р а з і ц ц а. Нел. зар азьл іва, нареч. \. к з а р а з ь л і в ы 1 —заразительно. Гсл. 2. к з а р а з ь л і в ы 2 —оскорбительно. Гсл. за р а зы о ц ь —см. п од р а з ь н щ ъ. зараі ць—см. п од р а і ц ь. заракацца-яюся-яешгя, несоверш.— зарекаться. З а р а к а л а с я с ь в і н ь н я у г а р од л а з і ц ь. Послов. Варел. С оверш. ЗараЧЫСЯ - К у С Я, з а р а ч э ш е я; прош. вр. з а р о к е я. з а р а л а -л я; м н. ч. - л ы, с р.—сказочное какое-то существо; когда детям не спится ночью, и ждут, не дождутся они утра — их утешают: " Б о р з д а, д з е т к і, п р ы д з е з а р а л а ". Дел. за р а н а, нареч.—рановато, Нел. 182 слишком рано. З а р а н а я ш ч э е х а ц ь, д а е д з е ш. Нел. З а р а н а я ш ч э т а б е ж а н і ц ц а. Нел. зар ан давац ь— см. п од р а н д а в а ц ь. за р а н ёу, нареч.— ранее надлежащего. Ар. за р а н я [за р а н і, Нел], н а р еч.—ранее надлежащего. Гсл.; Нел. 182. заранГца-ўь/-ўб/, ж.—утренняя звезда, (Шел.) Венера. Ксл.; Воет. (Даль), Кал. (Тм.). З а р а н і ц а ў ж о па т у х л а. Клятное Пух. (Шел.). П р а ш у С п а д а р а Б о г а й П р а ч ы с т а е М а т к І, І з а р ы - з а р а н І Ц Ы. Із замовы. Навасёлкі Пух. (Шел.). З а р а н і ц а ю х а й д а ль ж а ў р э е. Салавей. Сіла 57. Н оч ц я м н е л а, з а р а н і ц ы б л і с к а л і рэ д к а. Дзьве Душы 18. Я б я г у па в а д з і ц у 3 з а р а н і ц а й. Бародзінка Імгл. (Косіч
Нават дробная праўка будзе карыснай. Не стаўце знак націску, каб слова лепш знаходзілася праз пошук.

Дадатковыя словы

зарангца-^ь/-^б, зарў, зіш, эмбрион, ўбі, ўьі
1 👁
 ◀  / 1324  ▶