які-хоця 356 ялкавець які-хоц я, я к а я -х о ц я, я к о е -х о ц я, местойм.. неопред.— КаКОЙ уГОДНО. Іг. які'-колечы, якая-колечы, якое-колечы, местоим., неопред.— КаКОЙ либо. Тыя ЗЬ ІХ, у якіх былі якія-колечы надпісы, падчыркавалі. Сяднёў: Корзюк. Паддаець такой аналізе, якой ня быу подданы які-колечы ІНШЫ твор. А. Адам.(Бацьк., Но. 38-39/573-574) Я К І-Л Ю б Й, якая-любя, якое-любя, местоим. неопред.— Любой. ЯкІ-Любя ПОдарожн.ы можа піць сок кляновы з латака. Ap. якГ-ніякі, я к а я -н ія к а я, я к о е -н ія к а е — кое-какой, совсем плохой. Клецъ ды паўклець, а сярод іх якая-ніякая павецъ(Адгадунец: паднябеньне й дольняя ЧаСЪЦЬ роту, а СЯрод ІХ ЯЗЫК). НК: Очерки, Но. 550. Ср. як ні як. якія ні-лі б удзь — Зладзіць ш келі якія НІ-ЛІ будзь. НК: Дудар 189. Я К ІС Ь, ЯКОЯСЬ, якоесь, местоим. неопред. — какой-то. Нел. 726; Рстсл.; Іг.;БНсл. ЯкІСЬЦІ пан ехаў. Доры. Я кую сь справу мае. Нел. А д д а ў яком усь чорт у, ды ня пом ню ком у. Нел. Я кіясь лю дзі йдуць. Нел. Ён у нас б я з ь л ю д з ь д з е я к о е с ь. Нел. 22( под б я зь л ю д зь д зе). Я к у б-уба, предл.-убу, зват.-убе; мн. ч.-быбоў-бом-бамі-бох, ж.—Яков. Ар. Я кубоу-ва-ва— принадлежащий Якову. Ар. Г усі Я к уб о вы ў наш ым аўсе. Ар. Я Л О С М Ы Ч -Ч У, частица.-чу, м.— МСЛКОсл ои ст ое д ер ево с густ ы м и суч ья м и. Варел. Я лосм ы ч т ры валкое дзерва. Варел, ялавіна-ны-нр, ж.—пустующая полоса, поросшая травой, Шел. полоса, незасеваемая год, два, три. Н а я л а в ін е напасьціў каня. Ст. ялавіца, (Ют 2662уцы-цы, ж.— корова, овца, коза без приплода в данном году; яловица, яловка. ялавець—не родить, быть не засеянну. Варел.; Бяльсл. Г эты луг зьярэў. Т рэба я го пакінуць пад паш у, ялавець, ды к м ож а паправіцца. Варел. Н я м о г пасеяцъ я, кан я ня было, ды к у с я зям ля ялавее. Антонаўка Краснап. (Бяльсл.). ялавіч-чр, предл.-чу, м.—мясо рогатого скота. Гсл.; Пек. Опд. ялавічына-«ь/-не, ж.—говядина. Ар.; Ксл.; МГсл.; Растсл. Сядні ў нас б ы ў к р уп н ік ізь ялавічынай. Стасева Выс. (Ксл.). ялавы -вая-вае, 1. бесплодный, яловый. 2. (перен.)— бездеятельный. Варел, jЗ а д у пусьцілі на ялавы я заст аўкі. Варел, я л а ў к а -ўк і-ўц ы, ж.— не телившаяся в данном ГОДУ корова. НК: Очерки 357; Ар.; яловка, яловица. Я л аўка наш а зараз сусім запусьціцца. Ст. ЯЛДО Н -Otttf, предл.-ону, зват.-ОНе, м.— б а л да(о бестолковом, глупом человеке) Бяльсл. Я л д о н, т ы, я л д о н, ш т о ты нарабіў? Хведараўка Краснап. (Бяльсл.). я л ё н е ц -нца, предл.-нцу, м. 1. м о ж ж е в е л ь н и к. Ксл.; Гсл.; НК: Очерки, Но. 812; Нел. 150; Юрсл.; Б Нел.; Бяльсл. М яж Хвой р о с яленец. Вядрэнькі Чаш. (Ксл.). Я ленец расьцець у садзе. Нел. Яленцам пакурыцъ. Нел. У нас яленцам коміны чысьцяць. Юрсл. Уменьш. я л е н ч ы к. 2. м о ж ж е в е л о в ы е ЯГОДЫ. Нел. 150. я л ё н іц ь -ню-ніш-не— с т а н о в и т ь с я г о р ь к о в а т ы м. Сала ялене. М асла начало ЯленІЦЬ. Брылёўка Краснап. (Бяльсл.). См. ЯЛЧЭЦЬ. я л ё н ч ы к — см. под яленец. я л ё ц, ялца, предл. ялцу; мн. ч.-цы-цоў-цомц ы -ц ам і-ц ох, м.— е л е ц ( р ы б а). П р а х о дж ую ц ца п оўн ы я напы ш лівае грацы маладыя ялцы и галавенчыкі. ЗСД53. я л я г а - я г і-я з е, ж.— я л о в ы й к у с т. Ар. я л ін -а -к а - r w под ель. ятты-таў, мн. ч.— я й ц а у с а м ц а ж и в о т н ы х. Нел. 727. Яліты расьціснуў. Нел. Яліты вы пуш чу, Н Я лезь. Нел. Уменьш. я л іт к і. Нел. 727. Яліт кі прыціснуў. Нел. ЯлГць— см. под ёліць. я л і ц ь, соверш. з а я л і л а, безлич.— щ е т е р п е л и в о, с т р а с т н о хо ч е т с я. Табе яліць, заяліла т уды йсьці. Нел. 121. Табе яліць сказаць, язык сьвярбіць. Нел. ят ць-лю -ліш -ле, несоверш.—у п о р н о ж е л а т ь че го с н а с т о й ч и в о й пр о с ь б о й. Нел. 727. См. ягліць. Соверш. н а я л іц ь,— н а с т о я ть н а ч е м. Н аяліў на тым, каб скончылі сядні работ у. Нел. Соверш. з а я л іц ь—н а ч а ть яліць". Нел. 727. Заяліў сядні ехаць. Нел. 194. Заяліў есьиу. Тм. См. заягліць( под ягліць). я л і ц ц а -Л Ю С Я -Л ІШ С Я, несоверш. 1. уСИЛИв а т ь с я к д о с т и ж е н ию ж е л а н и я с в о е г о. Нел. 727. См. ягліцца 1. н а я л іц ц а, а) соверш. к яліцца 1. б) п о д в е р н у т ь с я, п о п а с т ь с я не ч а я н н о. Нел. 327. Н а я л іўся мне начы. Нел. Ср. н аелеваць— наялі ць. 2.(на каго-на ш т о)—з а р и т ь с я. Нсл.727. См. ягліцца. Соверш. а д 'я л іц ц а —о т в я з а т ь с я, п е р е с т а т ь на в я з ы в а т ь с я. Нел. 385. Ледзъ а д 'яліўся ад нас дакучн ік гэт ы. Нел. Соверш. п р ы я л іц ц а — п р и в я з ы в а т ь с я. Нел. 519. Чаго ты прыяліўся да мяне? У мяне нічога не заробіш. Нел. п а я л іц ц а, соверш. 1.к яліцца 1. 2. п о з а р и т ь с я. Нсл.727. я л к а в а -вы—см. под ёлкі. я л к а в а с ь ц ь - ц /, ж.— н е з н а ч и т е л ь н а я го р ь к о в а т о с т ь ў с а л е, м я с е, м а с л е). Ялкавасьць у кубліку із салам уж о ёсьць. Веляшковічы Лёз. (Ксл.). Ялкавасъць чутна на ЯЗЫ Ц Ц Э. Нел. 150. я л к а в е ц ь -ею -ееш -ее. несоверш.—д е л а ть г о р ь к о в а т ы м, н е п р и я т н ы м на в к у с. Нел. 150. М асла ялкавее. Нел
Дадатковыя словы
есьйў, ялцў
4 👁