будзень 157 буй будзень-дня, п ред л.-дню будний, рабочий день. Нел. 37; БНсл.; Гсл. Яму й будзень сьвята. Нел. Табе будня няма, што ты ў сьвята робіш. Нел. будзённасьць(будзённасьць, С.)-ці, ж. 1. будничность, буднишность. 2. обыденность, банальность. нт2.(БНсл.). будзёны,—см. п од будзенны. будзщь, буджу, будзіш, будзе, несоверш., п ерех.—буД И ТЬ. Ар. С оверш. абуДЗЩЬ—ВОЗбудить, пробудить. Гэты пае ляд рантам абудзіў V Л. цёплую даверлівасьць. ЗСД. С оверш. пабудзіць—разбудить. Ар.; Нел. 423. Яны пабудзілі дурня. Н. АфанасьевI, 1913,209. Рана ты пабудзіў нас. Нел. 423. Братоў пабудзіў. Росуха Імгл.(Косіч, 56). Прим. пабудж аны—разбуженный. Нел. 423. Не пабуджаны праспаў бы пару. Нел. М н огак р а т. пабудж аць, -аю-аеш-ае—будить (многих или многократно, С.)от сна. Нел. 423. Хто ж будзе салавейку пабуджаці? Ёсьць у яго зязюлечка, тая пабудзе. Водзьвінка Імгл.(Косіч, 57). Будзе М Я Н е маладую пабуджаці. Бародзінка імгл.(Косіч, 236). Ня муж яе пабуджае, ні люта сьвякруха, пабуджаюць удоўку дробныя дзеткі. Косіч, 232. Рана ты пабуджаеш нас. Нел. пабуджаньне-шг, п р е д л.- н ю — бужение (многократное, С.) от сна. Нел. 423. Сам без пабуджаньня ніколі ня ўстанеш. Нел. С оверш. збудзіць, 1. (быстро, энергично, С.) разбудить. К ел. Заўтры ранюхна ўзбудзі мяне. Нел. 555{п о дранюхна).. Наперш узбудзі рана. Чараўкі Сян. (Ксл.). 2. возбудить, вызвать, пробудить(мысль, чувство, состояние и пр.). будзіццл-джуся-дзішся, несоверш.—ПрОбуждаться. Ар. дабудзГцца-дж ўся-дзішся, с о в е р ш.—с трудом разбудить. Нел. 136. д абудж ац ца-я/ося-ясш ся— с трудом разбуждать, Нел. будить до пробуду, поднимать со сна заспавшегося. Кажны раз дабуджайся яго, пак у ль дабудзішся. Нел. будзька-/а-/ср, п р е д л.- к у, м.— (тот, кто будит, Гсл), будильщик. Гсл.; Нел. 37. 3 нашым будзъкам не засьпішся. Нел. Будзька набудзіцца, а хвалько нахваліцца. Нел. 2. будильник. буз, бузу, п р е д л.-зе, м.—порча до невозможности употребления. Ар. См. глум 1. бузаваць-ўю,—бить, сечь. Дел. 43. / давай мяне бузаваць. Смол. у. (Дел.). буза-зы, ж. 1. ПОДОНКИ. МГсл.; Ар.; Нел. 37. На дне засталася ад на буза. Нел. Бузы напіўся. Нел. У вядру на дне буза. Ар. 2. ил. НК: Старцы, Но. 60. Дно нашага возера накрыта бузою. Заронава Куз. (Ксл.). 3. сорняки в зерне. Шел. У семі шмат бузы. Ст. А ее с чысты, няма бузы. Ст. бузан, сущ. наклон., употребляется только с предлог. "з а " в выражении: заганяць,загнаць за бузан — бузаніць, забузаніць. Нел. 37. бузітць-ню-ніш-не; повел.-НЬ-НЬМО, несоверш., перех. 1. ГОНЯТЬ, ИСТЯЗаТЬ. Нел. 37. За што ты яго так бузаніш, забузаніў? Нел. 2. жестоко бить, тузить. Нел. 37. Ня бузань яго так. Нел. 3. конфузить. Нел. 37. Ср. зибузаніць 2. 4. мутить. 5. пачкать, марать чистый предмет. НК: Старцы, Но. 60. забузаніць, 1. бузаніць" 1,2. Нел. 37. 2. соверш. к бузаніць 3 — привести в замешательство, сбить с толка взысканиями. Нел. 161. Забузанілі дзяцюка. Нел. П рич. забузанены, 1. загнанный. Нел. 161. Забузанены й слова не сказаў. Нел. 2. сконфуженный. бузаваць-зг/о-зу'ўш-зге; н есоверш., перех. — 1. портить(дурно использовать, С.) Шел.; Ар. Нашто бузуеш адзежу? Ст. Соверш. збузаваць—испортить что-л. по небрежности, Ар. попортить что, занимаясь шалостями, Шел. грязнить. Ксл. Ня ўсьпеў надзець, як ужо збузаваў новую шапку. Ст. Ня бузуй імне адзежыны. Мазалава Куз. (Ксл.). С о вер ш. ВЫбузаваЦЬ —испортить небрежным обращением. Ар. 2. шалить. Нел. 37; Шсл. Бузуеце па хаце малыя. Слопішча Шацк. (Шсл.). бузавацца, (Растсл.) 1. портиться(от небрежного обращения, С.] Шсл.; Ар. Валяецца, бузуецца новая шапка. Ст. С о в е р ш. збузавац ц а—испортиться от небрежного обращения. Ар. 2. ВОЗИТЬСЯ. Растсл. 3. сердиться, Шсл. шалить, шуметь. Чаго ты там крычыш, чаго бузуешея? Слопішча Шацк. (Шсл.). бузяніць-ню-ніш-не, несоверш., перех.—муТИТЬ. Ксл. Ня бузянь вады. Даўгое Беш.(Ксл. п од бузаваць.) С оверш. набузяніць—загрязнить, Церахоука(Наш Край, 1928, Но. 11, стр. 48) нагрязнить. буіятл-ная-нае, 1. ИЛИСТЫЙ. НК: Очерки, Но. 920; НК: Старцы, Но. 60; Ксл. Бузянае дно. НК: Очерки, Но. 920. НашЫЯ азёры буЗЯНЫЯ. Машчоны Сян. (Ксл.). 2. мутный. Ксл.; Пск.(Иеропольский). Ня ПІ бузянае вады. Селядцова Беш. (Ксл.). 3. засоренный. Ксл. Нейкае бузянае М ОЛОКО СЯднІ. Гравы Сян. (Ксл.). бузнык-ь/кя, предл.-ыку, м.—салазки. Апрача саначак (бузнык"—салазки), дзеці гатуюць маразянку". НК: Игры, 30. буй, буя, на бую, зват. б\'Ю, мн. ч. 6}'l, буёў, буём, мн. ч., предл. буёх, м. 1. (неуступчивый, Нел.), буян. Гсл.; Нел. 37. Hixmo Н Я ўскроміць гэтага буя. Нел. 2. быстрый, острый, Нел. 37. сильный(о ветре). Дел. 43. Буй вецер. Нел. Дзеўка буй, дзяржы вуха войстра. Нел
Дадатковыя словы
б\ю, буджў, будзіццл-джўся-дзішся, бузаваць-зг/о-зу'^ш-зге, бўдзе, бўдзіш, згіо, зйбузаніць, зуўш, ьікя, яіося, іср
17 👁