Беларуска-расійскі (вялікалітоўска-расійскі) слоўнік (1989). Я. Станкевіч

ці што 1270 цікаваць ці ШТО— ЧТО ЛИ. Ар.; Раст.: Северск. 134. Даў бы яму рублі два ЦІ што. Север(Раст.: Северск. 134). ці-то— т о ли. Гсл. щ тое[ц. т.]— т о е с т ь, т.е. Гсл. ціха!—тише. Ар. ціхамірны, - н а я - н а е —с п о к о й н ы й (м и р НЫЙ, Ксл.) Нел. 689; Ксл., М И р Н Ы Й (н е с к л о н н ы й к в р а ж д е; ч у ж д ы й в о л н е н и й, С.), б е з м я т е ж н ы й, мгел. Ц і х а м і р н ы ч а л а в е к з у с і м і ж ы в е ц ь хо р о ш а. Нел. Ён у н а с н е й к і н а д т а ц і х а м і р н ы, б ы ц ц а м д у р н ы. Шыркі Куз. (Ксл.). Нареч. ціхамірна— СПОКОЙНО, б е з м я т е ж н о. Гсл.; Нел. 689; Ксл. У н а с у с е ці х а м і р н а. Нел. Я л ю б л ю ж ы ць Ц І Х а м І р н а. Навікі Віц. (Ксл.). Ц \ Х 2 Я Л \ \ Ъ Щ Ъ - р у - р Ы Ш - р а; повел-м і р - м і р м а, несоверш., к а г о - ш т о —у с м и р я т ь, у с п о к а и в а т ь, Нел. 689. у м и р о т в о р я т ь. Ц і х а м ір і х, н я х а й ня с в а р а ц ц а. Нел. засьціхамірыць, соверш., каго, сьціхамірыць-ру-рыш-ра; повел, -р-рма, соверш., перех.— успокоить. Сьціхамір дзеці. НК: Старцы 83. Соверш. усьціхамірыць, кагошто— усмирить, успокоить, Нел. 668. умиротворить. Усьціхамір дзеці, дужа сваволяцъ. Нел. Прич. усьціхамГраны— усмиренный, успокоенный, Нел. 668. умиротворённый. Народ усьціхаміраны. Нел. уціхамірыць—успокоить, утишить, ціхамірыцца, несоверш., страд, к ЦІХОМІрыць. Соверш. засьціхамірыцца, сьціхамірыцца -руся-рышся, 1.—успо коиться. Ксл.; Шел. Няхай сьціхамірыцца крыху надвор'е. Ст. Щ борзда вы ўжо сьціхамірыцеся? Кузьміно Сян. (Ксл.). 2. присмиреть. МГсл. Соверш. прысьціхам\\ы\щ&-руся-рышся— присмиреть. Нел. 513. Наш гайсун прысьціхамірыўся. Нел. усьціхамірыцца, возвр.—успо коиться, Нел. 668; Ксл. умиротвориться. Ну, УСЬЦІхамірыўся; хай высьпіцца. Рыбчына Cip. (Ксл.). уціхамірыцца—успо коиться, утихнуть. Гсл. ціхачом, нареч.— ТИШКОМ, ТИХОНЬКО, Гсл. втихомолку. МГсл. ці'хень—слабый гром. чч. щхГ-хая-хое— тихий, мирный. МГсл. ціха, нареч. — ТИХО. Ласкат. ЦІхаНЬКа. Ходзе ціханька, а думав ліханька. Послов. Рапан. Прык. 158. ціхман-яяя, предл.-ану, зват.-ане; мн. ч.-НЫноў-ном-ноў-намі-нох, м.—ТИХОНЯ. Ар. См. рахманіна. ціхманы-ная-нае—тихий, смирный. Ужо заўжды ціхманая — нацеча чырвонай хваляй б'ецца ў берагі. Ар.; Вольскі: Паланянка. Бяз дай прычыны ня ўорыкнець — ціхманы І рахманы. г. Кляўко(Ускалось, Но. 13. 24). Ня мог бы я ні дня пражыць, калі б хвоек карагод не хваляваў сонтравой ціхманай. Лойка: Л. песьня. щхмёнь-ня— тишина, безветрие. Слабодка Куз. (Ксл.). ціху! ціхуце! - мн. ч. употребляется при обращению к многим — МОЛЧаТЬІ ТИШ е!. 1г. -ціхцам, нареч.— украдкой, ТИХОНЬКО. Гсл. щхщ-хну-хнеш-хне; прош. вр. ціх, ціхла, несоверш.— становиться тише, слабее; смолкать, затихать. аціхаць-ас, несоверш.— утихать. Шсл. Соверш. аціхці-нс— утихнуть. Шсл. Н я х а й х о ць т р о х у б у р а а ц і х н е. Ст. Г у л і н е а ц і х а ю ч ы с л о вы е й н ы я. Вышынскі: Хата пад ліпою (Беларус, Но. 155). сьціхаць- а ю - а е ш - а е, несоверш.— стихать. Соверш. сьціхці- х н у - х н е ш - н е — стихнуть, ціж— разве, неужели. Ар.; Шсл. Щ ж т ы н я чу ў, ш т о я т а б е к а з а ў? Ст. Р у ч к і б е л ы, ш э ры в о ч к і, ра б і, ра б і, с і р о т а ч к а, а ж д а ц е м н а й но ч к і. — А, Б о ж а м о й мі л ю с е н ь к і, ці ж я не р а б і л а, ча м у м а я р а б о т а н ь к а Н І К О М У НЯ М І л а? Из песни. цікава(цякава, Нел. 686,)— любопытно. Ар.; Нел. Щкава ведацъ, чым гэта скончыцца. Нел. 2. интересно, Ар.; Ксл.; Шсл. занятно. Щкава, што з гэтага ўсяго выйдзе? Ст. Щкава дужа ПЯЯЛІ. Бешанкавічы (Ксл.). цікавасьць(цякавасьць), 1.— любопытство. Гсл.; Ар.; Нел. 687. Каб наўчыцца чаго, надабе мець цякавасъць. Нел. Вось i малую цікавасьць бярэць. Глебаўск Сян. (Ксл.). Адкуль у яг о такая цікавасьць бярэцца? Ст. 2. интерес, Шсл.; Ксл.; НК: Дудар, Но. 14. любознательность. 3. диво, удивительная вещь. Нел. 687. Шмат цікавасьцяў там абачыў. Нел. Гэта не вялікая цікавасьць. Нел. спагнаць цікавасьць— удовлетворить любопытство. Скажы мне, малое! Хачу я пазнацъ, а дай залатое, цікавасьць спагнаць. Гарун(ст."Нязнаны госьць"). 4. в зн. наречия, а)— удивительно. Шсл. б)— любопытно. Щкавасьць, што цяпер робіцца на сьвеце. г)—интересно. цікаваць-кую -куеш -куе, несоверш. 1. любопытствовать, доискиваться, подсматривать. Гсл. 2. следить за кем или чем с интересом, Шсл.; Ксл. любопытствовать. Гсл. Щкуе, што з гэтага далей будзе. Ст. Щкуй курыцу, б о яна зьнясецца няма ее дама йдзе. Гуліна Сян. (Ксл.). Л. сустрэў звычайны хітравата-цікуючы блыск яе вачоў. зед 14. Напару ён няўпрыцям кідаў цікуючы пагляд на Ніну. зед 191. 3. на каго—подстерегать кого-л. со злым умыслом. Шсл.; Ксл.; Ар. Щкуе, куды яны пабягуць. Ст. Што ты ходзіш ды ўсё цікуеш? Глебаўск Сян. (Ксл.). На зайцы паляўнічыя з ганчакамі цікуюць. я. г-кі: Лемантар, 53. Тыя ж дзервы, быццам зданьні, пазіраюць грозна-срога, бы цікуюць на малога. С. Музыка, 177. Як жа Ен гаварыў ім гэта, фарызэі... пачалі вельмі прыставацъ i засыпаць Яго пытаньнямі... цікуючы на Яго i стара