ВІІРЯНКА я« бат. Наэва расліны, кветачкі якой маюць форму сэрцайкау, сцяблінкі як у жыта, тоненькія. C. ВІШЭР м. Гл. в ы ш я p* Ідэм фсэтэ вішэр* P. ВІЯЛКА ж. Драўляны савок, якім веяді ўруччую. P. ВКЭЛАВаіЭ дзеяся. Надарвацца, атршаць грыжу* В нас в сусітка малой впав i ны чырыз довго вкэлавыв. Д. / / / ВЛОШШЫ прыся. рэдк. Хутка. Побіг вяопакы. О* / ВО тМтюшт поетпазіцыйная абмежавальная часціца. Вось. Гэндэ-во узьме. ("Вось там вазьмі"). Зара во. ("Вось зараз"). Р. вовЦЩА я. бат. Ваунянка (гриб). С. / / ВСВЧАШ толькі мн. С., ВОВЧЫКЭ толькі мн. (ужнваеща радзей, ши ШШ5ЧКЭ — гл.). Кл. Ваучкі трохраздэельньш. / / ВОЛОТУ ДЛНСЬ дзвясл. Дурэць, валтузіцца. На волотуэьтэся коля кросён, бо наробытэ mti там лиха, потом на розбэруса. Мот. / / / БОРОНОВЭ ШТО и. бат. Нарасць на жыце, спарнння. Вуны сынювато-чорныйі. С. / / ВРІХЬ м. Паласа засвянага збокха або бульбы. Вріхь — аамня між рузорамэ, у вріхувэ 15 - 20 бурузэнь, да вышшов пола, на высокому i ек вріхэ роблять, то сіють бульбу, ны сацять. Р. / / / / BCIEK прысл. Усяляк, па-рознаму. Вуна веіек сваха i i цунімэцку, i пу-догансяу. P. / ВУЕ и. е.-г. Гарнзантальная калодна, якая утварае корпус сахі; дышаль caxi. Рд. ВУЗДРО н. Ніжняя частка снапа. Р. ВУСА толькі мн. бат» Асцюкі. Р» БУША ж* Сена а аабалочанай сенахапі. Р. ВУСЯЛКА ж. Шнур для дзіцячай калыскі. Вусялкэ в иулэсцэ вяльме слабей!. Р« ВУТКАЧ м. Назва іяушкі. Вун уеё крычнты вуть~вуть~вуть
Дадатковыя словы
вбвцща
3 👁