м-и поселіліс, у землянках. А там жэ дров нема, кізяком палил. Да кажу: а шчо варыцть? Тут нема шчо варыщть. У магазше е шчо, нема ж грошэй купщть. Далі нам по двёсцті рублей. Д3ецті. Нема. Я ему гэ ростолковала. То вон пошов до могб брата та кажэ: Я такого шчэ не чув, шоб таю вопрос мне задала. А могб вжэ брата жонка кажэ: точно - Гэля. А я та кажу... А я вжэ прышла на обед да зашла до брата в хату с той землянкі. А в его вжэ зроблена із вэрхом, хата, ему зробчлі.... Та кажу: Васшій Павлов-іч, шчо Вам не понарав-ілос, шо я правду сказала. То Вы обход3ёцте всех да побачцте, як мы жывом. То я завэзла от таку бочку капусты, то всём люд3ям давала за таблётк-и, люд3і йёлі й хоцтёлі. I заб-ыла кабана вэлнсого дома, отаку д3ёшку сала, i дзвё шынк-и; i трыбуха роб-uri, миасо клалі у трыбушок, пхалі. Да завэзла, то в мэнё отак булб. Та пошла я до брыгад3іра, кажэ его жонка, шо в нас картошка е, як хочэцте, то возьмэцте. А я взяла два мэшк-и да зайшла. А вона бэліла хату, та казачка.. То стара не вм-ёла говорыцть порускі, а молода вмёла. Та бэлша хату, та казачка, та обляпала ту ж бульбу глшой тоёю А я бэру тую бульбу в мэшок, а плачу-плачу. А стара казачка да кажэ, п-итае той невесткі, чогб вона плачэ? На багато йіх год сюды прыслалі? Воны думалі, шо мы тюрэмшчык-и. А туда ж кагда-то в-ісылалі турэмшч иков. А я кажу: нас не судТлі, м-і по доброй охотці. Вона, невёстка, кажэ, бабі той толкуе. То воны зо мною дружно жылі. В йіх булб д3ві коров-і. То вона корову подбиіцть да на сепэратор пэрэпусьцтіцть молоко. Да прынесё вжэ мне тэйе молоко, то я вжэ навару д3ёцтям с того молока, хоцтя шчо якэ. А далі вжэ мне далі корову. Бо я тут здала корову на Гбрэні свою. А пока докумэнты прышлі мне туды за мною, то не давалі коров-и. А вжэ далі корову. Да побула я два годы. Да пр-иёхав той прэдседацтель, да подівівса все хаты. У мэнё в хацте чысцтенько, окуратно, все добрэ булб. Бо ўсяк-іх, усяк-іх люд3ёй булб. Ужэ хату зробчлі, із Пэнзенской боласті пр-йёхалі майстрэ да зроб-ілі хату. А там у нас був од3ш порторг, із Дубэнца. Да посад3ів свою швагёрку. А та швагёрка була за жонатым замужом. Да найшлі элемэнты его. I оны уежджаюцть. Мне тут казалі, прышлі хлопцы: Гэля, Володя з Над3ею од'ежджаюцть, i м*и тожэ. Йіх тры семиі булб в хацті. Кажуцть; Займай ты эту кварцТру. А я за своё подушкТ, за своё д3еружкч, да туды, в оту хату. Даё мне швэйну машыну, сказалі шэзьдесят рублёй дайцте нам. Я дала йім шэзьдесят рублёй, i далГ мне швэйну машыну, продаль Бо не булб за вошчо йёхацть. Ну, i так жывом, І так жывом ужэ в той хацті. Ужэ надумавса наш прэтседацтель мэнё с хаты той в*игнацть да поселщть мэханіков, шо по мэханізац-йиі. А м-и дойілі коров-и. Подошлі м-и коров-и. Мокрые, бо на дворэ дойші. Прыход3імо. Прыход3іцть той прэдседацтель. Вас, кажэ, надо, кварцТру освобод3щть. А я да кажу: ід3ёцте, б-эрэцте самі, свойім-і рукам-i. От ужэ одшаццэцть часов ночы. Я шчэно дою, ось обмокла вся. Нема ж д3е сушыцца. Б*эрэцте своЙ1м-и рукам-и, выбросьцте мэнё на двор - посьцтёль, мэнё, i д3ёцті моё, вык-іньцте на двор. Правды ж не булб нігдзё. А вон кажэ: Завтра прыд3е брыгад3ір i огроном, выкінуцть
Дадатковыя словы
ббласті, бўльбу, вбшчо, вэрхбм, грбшэй, дббрэ, дрўжно, дўбэнца, дўмалі, жбнка, жывбм, зрбблена, кажў, корбв-и, корбв-і, кізякбм, мйасо, мэханізац-ййі, мэханікбв, мэшбк, наварў, надўмавса, нбчы, огронбм, одежджаюцть, отакў, отў, охбтці, подбйіцть, портбрг, пошбв, прыхбд3імо, прыхбд3іцть, пэрэпўсьцтіцть, рўскі, семйі, т^рэмшч, тбжэ, толкўе, трыбушбк, хбчэцте, часбв
6 👁