біцца, прытуліцца да каго-небудзь. От прынытылася до матыра. 2. Супакоіцца, сціхнуць на нейкі час, зашыцца. Дэ но ты там прынытылася, а ну вылазь.
ПРЫСЛОНЬНЕ н. Чырвоны слуп над сонцам на заходзе. Якаясь зьмена погоды будэ, бо на заході такое прыслоньне було.
ПРЫШЧІТОК м. Срэшка ўнізе франтона. Трэба нового прышчітка зробыты, гэтой зусім гнылый.
ПУДЬЮДЖУВАТЫ незак. Падбухторваць, падштурхоўваць словамі зрабіць што-небудзь. Гэто напэвно Васыль його пудьюдыв, сам він ныгды такого ны зробыв бы.
ПУТПОЛОНЫК м. Перапечка (з хлебнага цеста). Спычы путполоныка, я його вэльмы люблю.
ПЫШІНОТА м. і ж. Чалавек, збалаваны ежай, пераборлівы ў ежы. Пышнота ты ў мынэ, тое ны хочэ, гэтэ ны буду, от іж, шчо дала, ны то забыру зусім.
РАПТОМ прысл. Усяго. Раптом на годыну мні трэба був жылізнык, і то навыть пошкодовала.
РОБІТКА ж.: робітка робыть — цвісці (пра збажыну).
РОДІЛЬЛЯ ж. Парадзіха. Ходімо, Мане, до родільлі на одвіткі у ныділю.
РОШЧА ж. Рост (як працэс). То в його такая рошча: будэ худым він у вас аж пока ны выростэ, затое тогді якый хлопчыско станэ, ны одлюбуіся.
СВЫРІПА ж. Варыва з лебяды. Бувало посёрбаеш свыріпы і цілый дэнь робыш.
СЛЫПЫНЬДЯ м. і ж. экспр. Сляпы чалавек. Помалу, то голову розоб'єш, слыпыньдя, прыгынайся трохы.
ССЯКАТЫ незак. Падсыхаць. На дворі ссякло трохы, можэ, выпусьць дівчыну на якую годыну, ныхай побігае.
СТРЫЖЭНЬ м. Зламаны рог. Корова як зоб'е рога, остаецьця стрыжэнь. Як пэршый раз зоб'е, то шчэ одростае, а більш — не.
СТЫДОТЬТЕ н. Вялікі сорам. О стыдотьте будэ, як людэ почують, й на сыло ны выйдэш.
СУДОСЫТЫ зак. Сустрэць. Побыжы маму судосы з роботы, выдро з молоком пуднысы хоч.
СУХОПАРКОМ прысл. Усухамятку. Жінка ёму сьніданьне ныколы ны варыть, сухопарком пойісьць і побіг на роботу.
76 👁