біцца, прытуліцца да каго-небудзь. От прынытылася до матьіра. 2. Супакоіцца, сціхнуць на нейкі час, зашыцца. Дэ но ты там прынытылася, а ну вылазь.
ПРЫСЛО'НЬНЕ н. Чырвоны слуп над сонцам на заходзе. Якаясь зьмёна погоды будэ, бо на заход i такое прыслоньне було.
ПРЫШЧЕТОК м. Срэшка ўнізе франтона. Трэба нового прышчьтка зробыты, гэтой зусім гнылый: ПУДЬЮ'ДЖУВАТЫ незак. Падбухторваць, падштурхоўваць словамі зрабіць што-небудзь. Гэто напоено Васыль его пудьюдыв, сам він ныгды такого ны зробыв бы.
ПУТПОЛО'НЫК м. Перапечка (з хлебнага цеста). Спычи путполдныка, я его вэльмы люблю..ПЫШНСУТА м. i ж. Чалавек, збалаваны ежай, пераборлівы ў ежы. Пышнота ты ў мынэ, тде ны хочэ, гэтэ ны буду, от іж, шчо дала, ны то забыру зусім.
РА'ПТОМ прысл. Усяго. Раптом на годыНу мні трэба був жылізньік, i то навытъ пошкодовала.
РОБРТКА ж.: робітка робыть — цвісці (пра збажыну).
РОДРЛЬЛЯ ж. Парадзіха. Ходьмо, Манё, до родільлі на одвіткі у ныділю.
РО'ШЧА ж. Рост (як працэс). То в его такая рошча: будэ худым він у вас аж пока ны выростэ, затде тогді якый хлопчыско станэ, ны одлюбуіся.
СВЫРІЛІА ж. Варыва з лебяды. Бувало посёрбаеш свыріпыі цілый дэнь робыш.
СЛЫПЫНЬДЯ/ м. i ж. экспр. Слипы чалавек. Помалу, то голову розоб'ёш, слыпыньдя, прыгынайся трохы.
ССЯКА'ТЫ незак. Падсыхаць. На дворі ссягіло трохы, можэ, выпусъць дівчыну на якую годыну, ныхай побігае. s СТРЫ'ЖЭНЬ м. Зламаны рог. Корова як зоб'ё рога, остаёцьця стрыжэнь. Як пэршый раз зоб'е, то шчэ одростае, а більш — не. " СТЫДО'ТЬТЕ н. Вялікі сорам. О стыдотьте будэ, як людэ почують, й на сылб ны выйдэш.
СУДОС.Ы'ТЫ зак. Сустрэць. Побыжы маму судосы з роботы, выдро з молоком пуднысы хоч. ' СУХО'ПАРКОМ прысл. Усухамятку. Жінка ёму сьніданьне ныколы ны варыть, сухопарком пойісьць i побіг на роботу. 7/Зак
Дадатковыя словы
зобе, зобё, пудьюджуваты, путполонык, рбстае, розобёш, слыпыньдяі, спычй, ссякаты, якўю, ёмў, ізак
29 👁