біцца, прытуліцца да каго-небудзь. От прынытылася до матьіра. 2. Супакоіцца, сціхнуць на нейкі час, зашыцца. Дэ но ты там прынытылася, а ну вылазь. ПРЫСЛО'НЬНЕ н. Чырвоны слуп над сонцам на заходзе. Якаясь зьмёна погоды будэ, бо на заход i такое прыслоньне було. ПРЫШЧЕТОК м. Срэшка ўнізе франтона. Трэба нового прышчьтка зробыты, гэтой зусім гнылый: ПУДЬЮ'ДЖУВАТЫ незак. Падбухторваць, падштурхоўваць словамі зрабіць што-небудзь. Гэто напоено Васыль его пудьюдыв, сам він ныгды такого ны зробыв бы. ПУТПОЛО'НЫК м. Перапечка (з хлебнага цеста). Спычи путполдныка, я его вэльмы люблю..ПЫШНСУТА м. i ж. Чалавек, збалаваны ежай, пераборлівы ў ежы. Пышнота ты ў мынэ, тде ны хочэ, гэтэ ны буду, от іж, шчо дала, ны то забыру зусім. РА'ПТОМ прысл. Усяго. Раптом на годыНу мні трэба був жылізньік, i то навытъ пошкодовала. РОБРТКА ж.: робітка робыть — цвісці (пра збажыну). РОДРЛЬЛЯ ж. Парадзіха. Ходьмо, Манё, до родільлі на одвіткі у ныділю. РО'ШЧА ж. Рост (як працэс). То в его такая рошча: будэ худым він у вас аж пока ны выростэ, затде тогді якый хлопчыско станэ, ны одлюбуіся. СВЫРІЛІА ж. Варыва з лебяды. Бувало посёрбаеш свыріпыі цілый дэнь робыш. СЛЫПЫНЬДЯ/ м. i ж. экспр. Слипы чалавек. Помалу, то голову розоб'ёш, слыпыньдя, прыгынайся трохы. ССЯКА'ТЫ незак. Падсыхаць. На дворі ссягіло трохы, можэ, выпусъць дівчыну на якую годыну, ныхай побігае. s СТРЫ'ЖЭНЬ м. Зламаны рог. Корова як зоб'ё рога, остаёцьця стрыжэнь. Як пэршый раз зоб'е, то шчэ одростае, а більш — не. " СТЫДО'ТЬТЕ н. Вялікі сорам. О стыдотьте будэ, як людэ почують, й на сылб ны выйдэш. СУДОС.Ы'ТЫ зак. Сустрэць. Побыжы маму судосы з роботы, выдро з молоком пуднысы хоч. ' СУХО'ПАРКОМ прысл. Усухамятку. Жінка ёму сьніданьне ныколы ны варыть, сухопарком пойісьць i побіг на роботу. 7/Зак
Нават дробная праўка будзе карыснай. Не стаўце знакі націску, каб словы лепш знаходзілася праз пошук.

Дадатковыя словы

зобе, зобё, пудьюджуваты, путполонык, рбстае, розобёш, слыпыньдяі, спычй, ссякаты, якўю, ёмў, ізак
29 👁