не, выкарыстоўваюцца замест падвалін. Подрубы тут хутко погныютв, низко, сыро, пудошлы б хыба шчо з ольхи, а ліпш за всэ поставыты пустакы.
ПУСТЬГНЯ м. i ж. Пусты, распушчаны чалавек. Однэ слово — пустыня, i вправы на его нэмае, i нычого з ім нэ вдіеш. Шчо з ею говорыты — пустыня. Ай, пустыня вона, сама собі жытку загубила .
ПУТЮ-ПУТЬ-ПУ'ТЬКА! Падзыўныя выгукі для курэй. .
ПУШКА ж. Пачак для запалак.
ПХЬГНЬКАТЫ незак. Румзаць* хныкаць. Да нэ пхынъкай, пхынькало, будэ тобі.
ПЭ'КАР м. Дзіцячая гульня. У гурбу пэску втыкаецца цурка, ігракы збываютъ и кийками, потом каждый з іх повынэн побігтьг за одвэдэную рыску за с.воім кинутым киём I забраты ёго так, коб до его нэ доторкнувса пэкар — сторож цуркы, іначэй він станэ пэкаром — Тодось, будэш граты в пэкара? — А хто пэкаром будэ? — Надокучыло, всэ в пэкара i, в пэкара, давай в хованку пограемо.
ПЭЛКУТКА ж. Ягадзіца. Так роспанахав садно, шчо аж пэлюткы світяцца..
ПЭЛЮШКА ж. Пялёнка. Пойду пэлюшкы праты.
ПЭЧА'ЙКА ж. Пякотка. Здосвыта пэчайка пэчэ, а тут ныдэ нэма соды.
ПЫЦЯ'ТЫИ прим. Мардаты, пухнашчокі.
РУМЯ'НОК, РОМАН м. Рамашка. Румянок різный бувае: е румянок свинячий, дикий, i е пахнючый. Ой, пойду ж я на гору, накопаю роману, хон я сама нехороша, хорошого пудману.
РОШШЫВКЫ мн. Прошвы (у вязанні).
РЭ'ЙПЫИА ж. Драпіна. Подав руку, норную, у рэйпинах; му сыть, в кузні робыть.
РЭЧНЫ'Й прим. Языкаты. Вэльми ты рэчный стае, дьшы, коб нэ поламалы рогы.
САДНО' ш Задняя частка штаноў.
САМОДІ'ЛКОВЫЙ прим. Самаробны. Кэдысъ, всэ було самоділковэ: ножі, ложки, допіру, кажуть, зное за ім на базары ганяюцца. А тут дід зробыв i скрипку са: модглкову.
СВЭНЫ'НЭЦ м. Свінушнік, загарадка для свіней.
СІ'МЭНЬ м. Семя льну.
СГЯЛНЫК м. Сейбіт, сявец
Дадатковыя словы
путька, пыцятыи, рэйпыиа, самоділковый, свэнынэц, сімэнь
9 👁