Віцебскі краёвы слоўнік (1927). М. І. Касьпяровіч

 ◀  / 394  ▶ 
чым свайму якатуну (Лужасна, Куз. p.). ЯК-БЫЦЦАМ—как-будто. Якбыццам хто запеў (Кузьміно, Сен. p.). ЯК - КОЛЕЧЫ — как - нибудь. Зробілі як— колечы (Д у б н i к i, Сен. p.). Я К M А Г А — насколько возможно. Стараемся як мага да дажджу (Беліца, Сен. р.). ЯК МАЕ БЫЦЬ—как следует. Робіў як мае быць, а нічога ня вышла (Беліца, Сен. р). ЯК НІ ЯК— как ни как. Як ні як, а ўбытак вялікі (Дабрамысьль, Лёз. р.). ЯК РАЗ — как раз. Як рас агню няма там (Чараўкі, Сен. р.). ЯЛАВ1ЧЫНА, ж.— коровье мясо. Сягоні у нас быў крупнік з ялавічынай (Стасева, Выс. р.). ЯЛАЎКА, ж.— нетельная корова. Падой ялаўку (Ткачы, Аз. р.). ЯЛЕНЕЦ, у, м. — можжевельник. Juniperus communis L. Міш хвоек рос яленец (В я д р эн ь, Чаш. р.). Пар. ядленец, ядловец. ЯЛЕЦ, а, м. — елец. Squalius ieuciseus Heck. Яльцы й галаўні добра йдуць у сетку, алі выскаківаюць з брадня (Храпавічы, Куз р.). ЯЛІНА, ж— елка Якая яліна высокая! ( П р у с а ў к а, Аз. р.). Узьлес на ялінку (Уланавічы, Віц. p.). ЯЛКАВАСЫДЬ, ж. — горечь. Ялкавасьць у кубліку з салам ужоёсьць (Веляшковічы, Лёз р.) ЯЛКАВЕЦЬ, две. — отдавать горечью. Масла ялкавіць (Лужасна, Куз. р.) ЯЛКАВЫ—отдающий горечью. Ялкавае масла на вясельлі було ўАльшанка, Чаш. р.). Пар. ёлкі. ЯЛКІ, ж. — десны. У яго ў роце папсувалісь ялкі i паднябеньне (Семянцова, Беш. р.). ЯЛ УШ КА, ас. - ель. Тут стаяла ялушка (Бель, Выс. р.). Пар. Я Л ІН Я. ЯМКА, ЯМІНА, ж. — 1) яма. Етакая яміна тамацькі! Выкапаў ямку у зямле (Бабінічы, Віц. p); 2) углубление в боковой стенке печки в устье ее для жара. Жар заграбаюць у ямку, а не пат загнет (Ходцы, Сен. р.). ЯНА— она. Яна была (Лужасна, Куз. р.). ЯНДОВАЧКА,ЯНДОУКА, ж.-1) маслабойка. Вольга, прынясі з клеці яндовачку (Лук'янова, Сен. р.); 2) горшок с одной ручкой. Зьлі сьмітану у яндоўку! (Пожынкі, Сен. р.'; 3) нос. Нацягнуў сваю яндоўку (Луб'ева, Сен. р.). ЯНЫ— они. Яны узьнялі сварку (Вейна, Сен р). ЯРАЧКА, ЯРКА, ж.—молодая овца Н а ш а ярачка прапала (Шарыпіна, Беш. р.). Ідзі дай яркам сена (Вяжышча, Беш. р). ЯРМОЛКА, ж. — войлочная шапка. Ну й купіў жа ты сабе ярмолку! (Кавалькі, Куз. р.). ЯРУШ КА, ж.— 1) овца. Ярушак у мяне сёлета многа, а скапцоў мала (Сьліжыкі, Куз. р.); 2) яровая рожь. Secale cereale L. У мяне ў гэтым гаду ярушка добра з а р а д з і л а с я (Вейна, Сен. р.). ЯРЧЫК, а,м.—ягненок. Глядзі каб ярчык ня зьмёрз (Бешанка, вічы, Беш. р.). ЯР, у, м., ЯРЫНА ж.— яровое. Араць на яр (Расна, Сен. р.). Выгані каней з ярыны (Бікложа, Беш. р.). Сёліта ярына прапала (Пустыр, Сен. р
Нават дробная праўка будзе карыснай. Не стаўце знак націску, каб слова лепш знаходзілася праз пошук.

Дадатковыя словы

лубева, лукянова, нйбудь
1 👁
 ◀  / 394  ▶