жолудка, по мешку рвала. У нас одэін хворы на жолудек поміраў, замоет чаю піў чобрык — t зробіўся, як кабан. Ite пешчанай землі ма~ церынка росце. У мена у дворэ валом м'яты. И'яга, трох сортоў: кругла мята, ладава' м'ята, холодна м'ята. Кругла м'ята — круглы лісточок, пахне. Ледова м'ята — ушчыкніце лJста на язык, як м'ятные каплі, о корэня оіненька, ліоток як бы сіноваценькі. Холодна м'ята— начэ пахне, волохаценькіе лісточкі. Воўчкі ад кашлю параць. I дзівосіл у городаi. Там у городах півоня — цветы шышкамі, як цветы од голоўных болей настойваюць. Од усякіх болезней спотрэбляюць травы. I лкдзі лечуцда, I зверы, I птушкі. Лечэбнік аб'евіўся. Кажуць, ай як лечнць. Людзей приехала цёмна тара. I мене завезя!, як на Брыныцьком лес i посадзілі. Хто с чнм. Дзве бабу неумел! коўтаць его зелле да подавіліоя. Прамо такіе лвдз! булі: обойдуць вокол огню — уое тому огню. Обойд/ць — огонь угору. Есьцёка така молЛтва. Дзядзька так! буу. У сенн!ку /хлеў/ оено загоралось. Ён тры разы з іконой обойшоу -- огонь угору. Еувал! на луза дубу, ячо гром роэбівау. Брал! од зубоУ. Кажуць, нельзя на дрова. Як годное дзераво — да дом беруць. Як удврыць человека гром — у землю закопаюць, i отходзіць. Вуясніло, мороз. Са'ву -- заутра, дзеветнаццатого — М!кола. Голоуня у просе чорная. Рожк! у хыЩ невелічкіе. Як молоцяць, вулятае. Молоцяць, веюць, цутссваюць на рзшота. Норнаву як вугледзел!? НабЫюць з чугуна, 'чуруецца одно у одно /камян!/, 1 мука подучавши. « Ц!ху, о розетка. Уключайце ино там у розетк". А шчо гэто за чорт говорыць? Гэто ж я таке говорила?! Можз я, як зя навуворот сказала
Дадатковыя словы
абевіўся, ияга, м>ята, мятные, мяты, обойдіць, саву, ікамян, іхлеўі
2 👁