ЗУМЕЦИСА (зумёцца) сов. Удивиться, стушеваться. Вон зумёўса, як яму расказали, шчо яго сын там вырабляе.
ЗЯЛЕПУХА ж. Несозревшие зеленые фрукты. Гэта жамарва ни даст пасьпёци йблыкам, абйадзят зарэ усе зялёпухи.
ЗЬВІННЫ, -а, -э. Быстрый, проворный. Стары ўжэ, а такі зьвинны, бы малады.
КАЗЕЙ м. О человеке, который смотрит исподлобья. Я гэтаго казёя баюса, глидзит заўшэ, бы воўк.
КАЗІЦИ (казіць) несов. Смотреть исподлобья. Чаго ты на манё казиш, ниц я табё ни зрабиў.
КАЛЁНКА ж. Железная печурка. Так нажарыли калёнку, шчо аж чырвона стала.
КВАСАВЕНЕ ср. только мн. Квасавёне — гэто як квас выпйут, то на днё астаёцца гушча.
КРАМУШКА ж. Кремень. Глянь, якую я файну крамушку нашоў.
КРЫЦАЮ (сидеть). Сидеть неподвижно. Чаго ты цёгаешся, сидзёў бы крыцаю ў хаци.
КРЭКАСЬЦЬ ж. только ед. Труднопроходимые заросли в лесу. Залёзли ў такую крэкасьць, думали, шчо пагинем.
КУНДЖА ж. Женщина с кудрявыми волосами. Маци ў яё была кунджа, то й вана сама кунджа.
КУНДЖАРАВЫ, -а, -э. Кудрявый, курчавый. Харошы яе хлопэц, высоки, здаровы, яшчэ й кунджаравы.
ЛАНЧАК м. Лошадь по второму году. Таго коника мы купили ланчаком у Папалёви.
ЛАХАЧЭ только мн. Голубика (Vaccinium uliginosum). У багнэви ано лахачэ растут, а ваны ни смашны.
ЛЕШЧАТКИ только мн. Тонкие дощечки для зажима перелома конечностей, веток деревьев. Хтось зламаў ушчэп, то я ўзяў у лёшчатки, й прыжыўса.
ЛОНКА ж. Участок сенокоса. Тую лонку ў лёсе скасили мы ўдвох за дзёнь.
МАРМУЛОК м. 1. Брусок для точки косы. Таки добры быў мармулок, и дзесь згубиў на балоци. 2. О лице человека, гладком, упитанном. Бач ты, якого добраго мармулка наёў за рок.
МУЛЯ ж. Грязь. У вашуй гулачцы такая муля, шчо й ни пройдзеш.
МУЛЯНАЯ (вода). Грязная, мутная вода. Ни пи гэту воду, бо вана муляная.
МЫДЗЕЛЬ м. Укладка из 30 снопов овса или ячменя. Тут будземо ставици мыдли.
МЯЛО ср. иронич. О человеке, который очень медленно работает. Гэтэ мяло там ниц ни зробит, лепш ни насылай ягб.
НАБЭДРЫКИ только мн. Часть сбруи. У нас сваё были нованьки чабэдрыки, але дзесь прапали.
НУД м. Тоска, скука. Таки на манё валики нуд напаў, як паёхала дзёучына, шчо ни магла никуды падзециса.
НУДЗЯЦИ (нудзець) несов. Тосковать, скучать. Я буду вэльми нудзяци, як ты паёдзеш вучыциса.
ОСИЛКО ср. Изогнутая ручка у ведра. Нованьке вадро, ано осилко адарваласо.
ПАДЗІУЛИВЫ, -а, -э. Обидчивый, остро реагирующий на сказанное. Такая ўжэ вана падзиўлива, шчо й слова напроци ни скажэш.
ПАЗАЛЫ только мн. Жидкость, оставшаяся после крашения. Гэты мотки я ўжэ фарбавала ў пазалах, то ваны такие брыдкие вышли.
ПАЛУТКА ж. Вареные целиком кочаны капусты. Наложымо маленьких галувок у чыгун, паставимо ў печ парыциса, як упарацца палутки, то вэльми смашны.
88 👁