Неколі пралі куделю, там тонке, там товстэ, так это называецца пэрэсцюгі. ПЭРЭ'ЧЬІНОК м. Ахапак сена. В копіцу трэба шэсць пэрэчынкув. РАМСУВЕЦ м. Булей. Рамовец e, дадомовец e, i просты. РАСКУДЗЕТІІЦЦА зак. Рассваволіцца. Унучок, cyпокойса, а то ты нешто уже раскуделівса. РСУСПАЛ м. Лучына. Насеклі роспалу дрова pocпальвать. СКАЛЬ ж. ГІчаліная разведка. Го, Федя. Погляді в колоду, мусіт, скаль летае. СКВОФУШКІ мн. Шпак i. В гэтом году прылетелі еже скворушкі. СКОПЭ'Ц м. Бурт., капец. Выкопав скопэц на бульбу. СОПЛГВЧЫКІ мн. Яршы. Трэба вжэ поміті соплівчыкі, бо вжэ наспускалі слюзу. СТОЛЬНЕЦА ж. Шуфляда (у стале). Купілі стола со стольніцамі. СТРЭ'ЛОЧНІКІ мн. Ласі, якім усяго адзін год. У іх (ласёу) толькі по одному одростку на рогах. Старые лосі зараз скідають рогі, только стрэлочнікі пыд новы год. СТУ'БЛО н. Бяздонная яма на балоце. Неколі в лесі булі стубла, там ловілі в юны. СЦЁ'ЖАР м. Стажар'е. Зробів сцежара малого, не влезе сено. СЫНСУВЕЦ м. Сын. Побач, шо зробів твой сыновец. ТАБУ'НЩЦА незак. Збірацца ў народы. Ластовушкі хутко полетят, бачыш, еже табуняцца, вжэ буде холодно. ТЕНЕТСУ н. Палатно для сеткі. Вывязав тенето на сець. ТСУНЯ ж. Колькасць рыбы, злоўленай за адзін раз. Выцяглі две тоні — мныго рыбы зацянулі. УДА'РЫЦЬ (БЩЬ) У ХАМУ'Т. Адмовіцца, закапрызнічаць. Зять ударыв в хомут, упартость такая. ЦУДОВАфЦА незак. Здзіўлядца. Бульба така вроділа, шо все цудоваліса. ШВЭ'ДЫ мн. Скваркі. Поджар швэды. ШЛУФНЕ зб. Усе ўнутраныя органы чалавека. Шчэ в мене, внучок, все шлунне здорове. ШТА'ЛКА ж. Каўбаснае кольца. Начыніла велікую шталку колбасой
Дадатковыя словы
пэрэчьінок, стажаре, стубло, сцёжар, табунщца, ударыць, хамут, шталка
5 👁