Одного чоловіка укусыла змія, гадюка. I от вун ужэ став чырніты. Ажно йдэ другій чоловік. Став. Пытае, шчо тут таке. Ёму росказалы i показалы, куды побігла гадюка. (Кай хаты було.) Вун пудышов да й кажэ: - Вылазь! 1ды свою выну скупляй! I от вона повзэ, а покусяному чоловіку ужэ й страшно стало. Пудповзла гадюка до раны i давай з йійі смоктаты. Смоктала, смоктала...покуль ны лопла. - Алэ гэто трабуло направыты тому, хто тобі направыв, - одозвавса той чоловік. 9 На Дыды варылы кутпб - ячны крупы. А шчы робылы кутпо: солодылы воду, пыклы хлібцы, наламмалы в гэгу воду, сыпалы помнятого маку. Садыласа вся сымня, а йісты почыналы со старышого. Кажэн спытьвав по тры раз. Потом трабуло положыты ложкку на стул i поставыты гэту мыску з, куттёю, а ложку кланы завэрнуту. Йілы так, коб оставалосо дыдам, бо ж ты ны бачыш, кулько дыдув стойггь над тобою: можэ й шчы когонь з собою возьмуть. Прыходять i тыйі дыды, у кого ныма родні на зымлі чы як хто ны робыть йім вычэры. Росказвають, як у одну хату зайшов урано някій чоловік да й кажэ, шчо забув учора шапку. А его пытають - колы? - а вун одказав: "Учора був тут з вашым дідом". 10 Бувало, костра палылы ны оно на Купайло. Палылы й на Юрье: смітте спальвалы, да й холодно було... Шчы, навэть, i ў яйца былыса на Юрье. А Купайло - нуч пырыд Яном; на Яна сонцэ грало". На Купайло збыралы дыркачы, выстопкі. Посырэдыны ставылы тычку. Шчыталосо, шчо ведьму палять. У гэту нуч ныкому ны позычалы огню. Така й прыговорка була: " Тыпэр - Купайло, завтра - Ян. Прыдэ ведьма - огню ны дам". У гэту нуч ведьмы пырыворочвалыса жабамы, коровамы, куньмы, котамы. Коб ведьма опыкласа, як хотітымэ влізты в хоромы, запыхалы
Нават дробная праўка будзе карыснай. Не стаўце знак націску, каб слова лепш знаходзілася праз пошук.

Дадатковыя словы

мбжэ, пырыворбчвалыса
1 👁