СѢРМЯЖИНКА, и, с. ж. уничиж. слова Сѣрмяга. Сѣрмяжинка, сусимъ зношеная, ничого не варта.
СѢРМЯЖКА, и, с. ж. умен. слова Сѣрмяга. Простая верхняя легкая одежда изъ простого сукна. Накинь сѣрмяжку на плечи. Своя сѣрмяжка не пяжка. Посл.
СѢРМЯЖНИКЪ, а, с. м. слово бранное. Мужикъ, грубіянъ. Ахъ ты сермяжникъ! можешъ ты мнѣ гето говорицъ?
СѢРМЯЖОНКА, и, с. ж. умен. и унич. слова Сѣрмяга. Сѣрмяжонку твою верецепцомъ стряхнуць.
СѢРНИЧОКЪ, -чка, с. м. Спичка, сѣренка. Сѣрничокъ запали.
СѢЧЕНКА, и, с. ж. 1) Изрубленные сѣчкою стебли огородныхъ растеній для корма свиней. Сѣченкою прикармливаемъ свиней. 2) Изрубленная солома для кормленія лошадей и коровъ, сѣчка. Сѣченку подмѣшиваемъ въ овёсъ.
СѢЧЕНЬ, и, с. ж. Тоже, что Сѣченка въ 1-мъ знач. Сѣченню кормимъ свиней и коровъ.
СѢЧЕНЬ, -ченя и -чня, с. м. Старинное названіе мѣсяца Января, который и нынѣ очень часто отличается холодными дождями, особенно въ теплыхъ областяхъ Сѣвера. Простолюдины большею частію употребляютъ древнія названія мѣсяцевъ, какъ-то: Сѣчень — Январь, Лютый — Февраль, Березовикъ — Мартъ, Квѣцень — Апрѣль, Червень — Іюнь, Липецъ — Іюль, Сёрпень — Августъ, Врёсёнь — Сентябрь, Паздзёрникъ — Октябрь, Листопадъ — Ноябрь, Студзень — Декабрь. Што-то намъ покажець Сѣчень? Сѣчень насѣчець плечи лёдомъ.
СЭДЭСИКЪ, а, с. м. (отъ Лат. Sedes — стулъ). Донышко у рюмки. Келишекъ хорошій, да сэдэсикъ отбився; безъ сэдэсику не можно поставицъ, треба выпиць до дна.
СЭМПИТЭРНЯ, и, с. ж. (Отъ Лат. Sempiternus — всегдашній). Задница, какъ бы всегдашняя отвѣтчица за шалости и лѣность (слово перешедшее отъ школьниковъ къ простому народу). Всыпали въ сэмпитэрню дзесятки два, нехай носиць здоровъ.
СЭНСЪ, у, с. м. (Лат. Sensus). 1) Смыслъ. Безъ сэнсу говоришъ. 2) Умъ. У цебе сэнсу на гето не стало въ головѣ. 3) Толкъ. Гето другій сэнсъ. Вотъ сэнсъ, дакъ сэнсъ! 4) Дѣло, стать. До сэнсу говоришъ. До сэнсу пришлось!
СЭРІЁ, нар. 1) Сердито, сурово. Сэріё поглядзѣвъ на мене. 2) По истинѣ, не шутя, серіозно. Сэріё говоришъ, ай кпишъ?
СЭРІЯ, и, с. ж. Сердитое лице, суровость. Сэрію показавъ. Съ сэріею поглядзѣвъ на мене.
СЭРЦЕ, а, с. ср. Тоже, что Сёрце въ 1-мъ знач. Мнѣ нѣшто болиць подъ сэрцемъ. Горѣлка, рѣдзька за сэрце хвацила.
СЮДАѢ и СЮДОѢ, нар. Сюда (въ Минск. и частію въ Могил. губ.). Я думавъ, што наши сюдаѣ, сюдоѣ заѣдуць. Сюдаѣ ѣдзь.
СЮДОЮ, нар. Этою дорогою. Сюдою лѣпѣй ѣхаць.
СЮДЫ и СЮДЫ, нар. Сюда. Сюды поверни коня. Ни туды, ни сюды мое милыя дуды. Погов.
СЮКАНКИ, -нокъ, с. ж. Тоже, что Сцаки. Сюканками умочивъ сорочку.
СЮКАННЕ, я, с. ср. Испущеніе мочи. Сюканне твоё довгое.
СЮКАЦЬ, сов. Посюкаць, гл. ср. Тоже, что Сцаць, но говорится изъ вѣжливости. Сюкай, посюкай, паничокъ, на ночь.
СЮКАЦЬЦА, сов. Усюкацьца, Обсюкацьца, гл. возвр. Мочиться подъ себя, говорится о дѣтяхъ. Кожную ночь дзѣцёнокъ сюкаёцца, усюкаёцца. Гетожъ ты обсюкався!
СЮСИ, СЮСИЧКИ, межд. употр. при заставленіи дитяти мочиться. Ну сюси, сюсички на зёмельку, дзѣцятка.
СЮСИЦЬ, -ю, Посюсиць, гл. ср. Тоже, что Сюкаць, говорится въ отношеніи къ дѣтямъ. Дзѣця сюсиць, посюсило.
СЯБРУКЪ, а, с. м. Сотоварищъ, соучастникъ въ дѣлѣ или работѣ. Собрались сябруки.
СЯБРЪ, а, с. м. 1) Родственникъ, братъ. Ёны сябры межъ собою, а я чужій. 2) Сотоварищъ. Прійшовся съ сябрами своими.
СЯГОДНИ и СЯДНИ, нар. Сегодня. Я цебе не сядни знаю. Сягодни зимно.
СЯДРЕВО, нар. Холодновато. Сянни сядрево на дворѣ.
СЯКІЙ, мѣст. Этакій. Такіе, сякіе (т. е. кое-какіе) прыдуць людзи на толоку.
СЯКОВО, нар. Таково, кое-какъ. Сяково живёмъ.
СЯКЪ, нар. Этакъ. И такъ и сякъ пробовавъ я дзѣлаць.
СЯНЕШНІЙ, прил. Сегодняшній. Сянешній хлѣбъ. Сянешнюю ночь я ни калива не спавъ.
СЯННИ и СЯННЯ, нар. Тоже, что Сядни. Сянни обѣщаешъ, а завтра не даси. Што сянни здзѣлаёшъ, того завтра дзѣлаць не будзёшъ. Посл.
Т.
ТАБАКА, и, с. ж. 1) Табакъ. Дай табаки. 2) Колкій упрекъ. Давъ я ему табаки, ажъ носъ завернувъ.
ТАБАЧКА, и, с. ж. умен. слова Табака. Табачекъ. Дай табачки понюхаць.
ТАБАЧКОВЫЙ, прил. Табачный цвѣтомъ. Табачковый колеръ.
ТАБОРИЩЕ, а, с. ср. 1) Скопище. Таборище цыганъ. 2) Становище. Цыгане таборищемъ заняли болону подлѣ лѣсу. Поѣдзимъ цѣлою семьею въ лугъ на цѣлую педзѣлю сѣно убираць, и тамъ здзѣлаемъ таборище собѣ.
ТАБОРЪ, а, с. м. 1) Кочевье, станъ. Цыганскій таборъ. 2) Кочевая жизнь внѣ жилаго строенія. Покуль хату выстроёмъ, будзёмъ, якъ цыгане, таборомъ жиць въ гумнѣ.
ТАВЛИНКА, и, с. ж. Берестяная табакерка. Тавлинку съ табакою поцерявъ.
ТАВРИЦЬ, -рію, сов. Ставриць, гл. ср. Чахнуть, чернѣть отъ сильной печали или продолжительной чахотки. Тавриць надъ грошами. Ставришъ, покуль я за цебе пойду.
ТАГАНИЦЬ, сов. Затаганиць, гл. д. Таскать. Таганючи такъ хлопца, скоро затаганишъ.
ТАГАНЪ, а, с. м. 1) Четвероножная, продолговатая подставка подъ кухонную посуду. 2) род. -а. Пытка, строгій допросъ
87 👁