бы якое каранне ему за гето давъ! Ни якого карання не боицца. 2) Терпѣніе наказанія, бѣда. Каранне зъ гетымъ хлопцомъ. КАРАНТЫШКА, и, с. ж. 1) Малаго роста женщина. На карантышцѣ жениўся. 2) Лошаденка. Нуце, карантышки мое. КАРАНТЫШЪ, ё, с. общ. Тоже, что Карандашъ. Куды ты годзишися карантышъ. КАРАНЫЙ, прич. стр. отъ д. гл. Караць. Наказанный. Два разы карапя за гето. Караному не страшна кара. КАРАПУЗИКЪ, а, с. общ. 1) Малорослый и толстобрюхій человѣкъ. Жонка твоя сущій карапузикъ. 2) Толстенькій мальчикъ. Карапузики наши разсаволилися. КАРАПУЗИЦЬЦА, жуся, сов. Закарапузицьца, гл. общ. Выставлять брюхо, выпинаться; перен. Чваниться при маломъ состояніи и значеніи. Не карапузься ваша, мы цебе знаемъ. Закарапузився, якъ бы што доброе. КАРАСКАННЕ, я, с. ср. Карабканье. Покинь свое карасканне, не взлѣзишъ. КАРАСКАЦЬ, гл. д. Тащить въ гору. Куды ты его караскаешъ на печь; ёнъ оттуль звалицца. КАРАСКАЦЬЦА, сов. Вскараскацьца, гл. возвр. 1) Карабкаться, лѣзть. Караскацьца, вскараскацьца на дзерево. 2) сов. Откараскацьца. Придираться, привязываться, соваться. Не караскайся ко мнѣ, любочка, я цебе не чепаю; откараскайся отъ мене. КАРАЦЬ, сов. Покараць, Укараць, гл. д. Наказывать, журить, подвергать взысканію. Карай, Боже, насъ тымъ до вѣку. Свой панъ караець, покараець, и помилуець. Якъ не карай, николи не укараешъ ее. КАРАЧКИ, чекъ, с. м. употр. во множ. Положеніе дитяти, стоящаго на четверенькахъ; корточки. Стань на карачки. Бѣгаець на карачкахъ. КАРБОВАННЕ, я, с. ср. 1) Замѣтка углемъ или мѣломъ на стѣнѣ. Твое карбованне не вѣрное. Жидовское карбованне. 2) Нарѣзываніе на палочкѣ количества чего либо. Карбованне, кольки мѣромъ жита насыпано на посѣвъ. КАРБОВАНЫЙ, прич. стр. отъ д. глагола Карбоваць. Замѣченный углемъ или мѣломъ при пріемѣ. Подожджи ѣхаць, еще твое мѣхи не карбованы. КАРБОВАЦЬ, бую, гл. д. 1) букв. Проводить на стѣнѣ черточку для означенія долга. Карбуй, не карбуй, не отдамъ. 2) Отмѣчать крестиками. Я буду казаць, кто бывъ на пригонѣ, а панъ нехай карбуець. КАРБОВЕНЕЦЪ, нца, с. м. Серебряный рубль. Пяць карбовенцевъ давъ за работу. КАРЕЧКИ, -чекъ, с. м. употр. во множ. Тоже, что Карачки. Стань на каречки. КАРКОВЫЙ, прил. Затылочный. Карковое мясо. КАРМАЗЫНОВЫЙ, прил. Кармазинный, яркокрасный. Кармазыновый кабатъ. Кармазыновая хустка. Кармазыновое сукно. Зелененькій, кармазиновый, якъ василёчекъ. Насмѣшка надъ дѣвицами, не знающими отличать цвѣта. КАРМАЗЫНЪ, у, с. м. Сукно яркокраснаго цвѣта. Кармазыну купивъ жонцѣ на кабатъ. КАРОКЪ, рка, с. м. Затылокъ. Дай ему по карку. КАРПАННЕ, я, с. ср. Медленная, лѣнивая работа. На цѣлый дзень будзець твойго карпання. КАРПАНОСЫЙ, прил. Курносый, корконосый. Карпаносый женихъ. КАРПАЦЬ, гл. ср. 1) Царапать. Ты тольки карпаешъ, а не капаешъ гряды. 2) Медленно, лѣниво работать. Докуль ты будзешъ карпаць? 3) въ знач. д. сов. Скарпаць. Шит говорится о неискусномъ сапожникѣ или медленной швеѣ. Атъ, карпаю собѣ боты; скарпаю къ свѣту. Нехай карпаець андаракъ, вучицца шиць. КАРПАЦЬЦА, гл. общ. Лѣниво работать, копаться. Не работаешъ, а карпаешся коло работы. КАРПАЧИКЪ, а, с. м. умен. слова Карпачъ. КАРПАЧЪ, а, с. м. 1) Рогатина, которою сбрасываютъ навозъ съ телѣги. Отлѣзь, карпачомъ ударю. 2) Лѣнивый медленный работникъ. Послали карпача на работу; што тамъ гетый карпачъ здзѣлаець. КАРПЕКА, и, с. м. Имя отъ крещенія, Карпъ. КАРПЕЧКА, и, с. м. умен. слова Карпёка. Карпуша. Выскочивъ Карпечка зъ запечка. Посл. КАРПУНЪ, а, с. м. Тоже, что Карпачъ во 2-мъ знач. Не скоро дожджешся работы отъ гетого карпуна. КАРПѢЦЬ, гл. ср. Сидѣть надъ чѣмъ сгорбившись; пристально работать, корпѣть. Цѣлый вѣкъ свой карпѣець надъ работою. КАРТА, ы, с. ж. Письмо. Мене посылаець панъ съ картою. КАРТАЛЮШКА, и, с. ж. умен. слова Карта. Письмецо, записочка. Карталюшку нѣйкую поднявъ. Карталюшку панъ давъ на вывозъ лѣсу. КАРТОВАННЕ, я, с. ср. 1) Тасовка картъ. Картованне колоды. 2) Перелистываніе. Не читанне, а картованне книжки. КАРТОВАНЫЙ, прич. стр. отъ д. гл. Картоваць. Тасованный. Карты картованы. КАРТОВАЦЬ, тую, сов. Скартоваць, гл. д. 1) Тасовать. Картуй, скартуй хорошенько колоду. 2) Перелистывать. Картуй кажный листъ, може найдзешъ. Ты тольки картуешъ книжку, а не читаешъ. КАРТОЧКА и КАРТЭЧКА, и, с. ж. умен. слова Карта. Записочка. Панъ карточку давъ иконому. Съ картэчкою послали. КАРХАВИННЕ, я, с. ср. Харкотина. Затри свое кархавинне; а то рваць верпець. КАРХАННЕ, я, с. ср. Харканіе, кашляніе. Карханне съ кровью. Надоѣвъ своимъ карханнемъ. КАРХАНУ БЫЦЬ, гл. стр. Быть оплевываему харканьемъ. Хвалиць Богу, наши родзицели слизнями не karхаканы. Посл. КАРХАЦЬ и КАРХАЦЬ, однокр. Кархануць и Кархнуць, гл. ср. 1) Харкать. Што ты нѣшто кархаешъ такъ дужа. Кархаць кровью будзешъ, покуль возьмишъ. Што кархану, кархну, то кровь. 2) Плевать. Не кархай на людзей, и самаго будуць кархаць. КАРХЕЛЬ, межд. Тфу, наплевать. Кархель на цебе! КАРХЕНЬ, я, с. м. Кашель. Кархень нѣшто на цебе напавъ. КАРХУННЯ, и, с. ж. Кашляющая женщина, кашлюнья. Кархуння наша усе кархаець, да кархаець. КАРХУНЪ, а, с. м. Кашляющій мужчина, кашлюнъ. Кархунъ гетый никому спаць не даець. КАРЦѢЦЬ, КАРЦИЦЬ, сов. Закарцѣло, гл. безл. Сильно хотѣтся, сильно безпокоитъ желаніе. Перестань думаць и карцѣць перестанёць. Тобѣ карциць узяць. Закарцѣло тобѣ сказаць. КАРЧМА, ы, с. ж. 1) Шинокъ. Сѣдзиць цѣлый дзень въ карчмѣ. 2) Постоялый дворъ. Щитная карчма.
Нават дробная праўка будзе карыснай. Не стаўце знакі націску, каб словы лепш знаходзілася праз пошук.
86 👁