КУКА, i, ж,—деревянный молоток глушить рыбу. А я кукай тры рыбіны аглушыў (Русінава, Сен. р.). КУКАВАЦЬ, дзс.—куковать. Зязюлька жалобна кукуець (Бел ькава, Беш. р.ь КУКАРЭЧЫЦЦА, дзс.—коробиться. Кукарэчыцца д о ш к а (Шыпы, Сен. р.). КУКЛА, ж.— 1) закрученные волосы в прическу. Закруціла ўжо куклу (Навасёлкі, Сен. р.); 2) бутон. Глянь якія куклы на розе (Доўжа, Куз. р.). КУКОБЩ Ь, дзс.—нежить, ласкать. До табе яго кукобіць— збалуеш (Лужасна, Куз. р.). К У К У Л Ь К А, ж.— кукушка. Cuculus canorus L. Мая-ш ты дарагая к у к у л ь к а (Бікложа, Беш. рЛ. К У К У Л Ь К!, ж,—ятрышник. Orchis latifolia L. i інш. Кукулькі я дужа люблю рваць (Лужасна, Куз. р.). КУЛАГА, ж.— полугустое кушанье, преимуществено сладкое, вроде мармелада. Набралі ягад, наварылі кулагі(Сьвярдлы,Беш.р.) КУЛЕШ, у, м. — каша из какой либо муки, чаще ржаной, ячменной в редких случаях пшеничной. Вясной кожны, хто ня маець хлеба, варыць кулеш, беліць малаком а няма малака дык даволен i посным (Альшанікі Беш. р.). КУЛЁК, а, м.— пиджак. Мне трэба пашыць свайму сыну кулёк (Прыстоі,мЧаш. р.). К У Л Ё Н, у, ж —кроншнеп. Numenius arquatus L. Кулёна ні так лёгка забіць—мала іх (Лёзна, Лёз. р.). КУЛІК, а, м.—кулик. Невялік кулік, а ўсётакі птушка (Адамава, Сен. р.). КУЛУМЕС, у,.к.—-путаница. Нарабіў кулумесу, што i сам ня разьбярош (Косы, Віц. р.). КУЛУМЕСЩ ЦА, Зас—производить беспорядок, сутолоку. Толькі пьяныя кулумесяцца (Лужасна, Куз. р.). КУЛЬ, я, м.—большой сноп немятой соломы. Вымалачаныя снапы зьвязалі ў кулі (Вішняк, Лёз. p.). КУЛЬГАЦЬ, дзс.—хромать. Ці ета твой конь кульгаіць? (Пустыр, Сен. p.). КУЛЬМА—стремглав. Во, кульма паляцеў! (Лужасна, Куз, p.). КУЛЬШ А, ж.—бедро. Нешта у мяне у кульшы баліць (Азярышча, Аз. р.). КУЛЯ, ж,—1) пуля. Кулі адліваюць з во л а в а (Оўсішча, Сен. р.); 2) деревянный шарик для катанья. Мальцы качалі кулю i разьбілі вакно (Расна, Сен. р.). КУЛЯЦЦА, азе,— кувыркаться. Во я сяньні куляўся, пачуўшы гром (Доўжа, Куз. p.). КУЛЯЦЬ, дзс,—переворачивать. Брось ты куляць гэты камень, а то надарвесься (Сянно, Сен. р.). КУМАЛІНЫ, ж. —куманика. Rubus suberectus Anders. Еш кумаліны (Сутокі, Лёз. p.). КУМАНІШНІК, у, м.—сивец. Succisa praemorsa Aschers (S. pratensis МбпсЬ). Кумашніку німа тут (Слабодка, Куз. р.). КУМПЯК, а, м.—окорок. Сытэе кумпякі прадаў (Навікі, Беш. р.). Адрэж кавалак кунпяка (Гарнакі, Сен. р.). КУМУНІСТ, а,ў.—коммунист. Кумуністы паехалі (К а с а ч ы, Лёз. р.). КУН ЕГА, ж — неженка. Якая яна у 1Школы кунега, як ён яе кунежыць! (Лужасна, Куз. р
Дадатковыя словы
а,^.—коммунист
8 👁