Сучаснае народнае слова (1988). Г. Ф. Юрчанка

 ◀  / 257  ▶ 
Шломканне н. Тэпанне. А ты д у м ы іш, ш л о м к ы н ь н я ні н ы д ы ід а іц ь? — н ы д ы ід й іц ь, ды я ш ч э я к. Шмацце н. Шмаццё. Ш м й ц ь ц я не й к ы я а д з з а д у буўт аіц ц а, п ы б а р в ы в ы й. П ы н а в е ш ы й я ш ч э с ю д а шм а ц ь ц я, н і б у л о я г о тут. Шмулю п а б. с л. ір а н. Моў, маўляў. О го, я к ён у м е іць з ы д ы в а ц ц а: ш м ў л ю мы, i н і п ы т х а д з і к я м у. З н а іш, я к е й ё н: ш м ў лю я табе н я хт о -н е б у д зь! Шмуляванне н. 1. Трэнне шморганнем. К ы н ч а й шм ул ю в а н ь н я, б е ж ч на д а, ато я ны а д ны п а е д у ц ь. 2 п е р а н. Лупцаванне, лупцоўка. Л а д н ы я шм у л ю в а н ь н я я м у б у л о ў ч о р а. Шмуляваць н е з а к. 1. Шмуляць, церці шморганнем. С я н ь н я ён до ў г а в о ж к і ш м у л ю в а ў. С я д з іць i ст арым патп іл к ы м шм у л ю іц ь тапор. 2 п е р а н. Лупдаваць. М іцю часта ш м у л ю ю ц ь, н у ё н ні к а іц ц а, я к тваріў, так i т варіць. Шмулянуць з а к. Лупянуць. Ш м у л я н е ц ь, што ты н а ме с ь ц і с я д з іш, б у д у ць табе д у р ы. Шмыганне н. Непрыкметнае хуткае прабяганне. H y што ты с к а ж ыш п ры я г о шм ы г ы н ь н я, вот што б я м у ну ч у ж о м дв а р е дз е л ы ц ь. Шмыганнік м. Той, хто шмыгае. Н е й д з і тута с х у в а ў с я ш м ы г ы н ь н ік, с іч а с мы я г о на й д з ім. Шмыганніца ж. Т ы к а я ж пр ы с п а л іт н ы я ш м ы г й н ь н іц а, а й д з е толька я е ні п у б у л о з а дз е н ь. Шмыгляўка ж. Бестурботная, непаважаная жанчына, якая многа, без патрэбы бегае. Іш ч э ты п р ы шм ы г л я ў к у б у д з іш мн е ту л к у в а ц ь, ц і я с ам я е ні з н а ю. П а м я н ш. шмыглявачка. П а к ом ін а ты кая ш м ы г л я в ы ч к а з ы д ы л а с я? Шмык в ы к л. Пра раздаванне, марнатраўства. Т у ды ш м ы к, с ю д ы шм ы к, a тады с а м ім ніч о г а ні а ст аец ц а. Шмыканне н. Раздаванне, марнатраўства. Т а к о я ш м ы к ы н ь н я ды д ы б р а ні д ы в я д з е ц ь, р а с п ў с ь ц іць у с ё, а т ады што, іц іц ь пы б ір а ц ц а? Шмыканнік м. Той, хто раздае, марнатравіць. У шм ы к ы н ь н ік а ніч о г а ні б у л о i н я б у д з іц ь, ё н ні п р іб л ю д з е ць н іч о г а, н і п р іб ір я г е ц ь. Шмыканніца ж. Р а н шы В о л ь г а ш м ы к ы н ь н іц ы ю ні б ы л а, н і з н а ю, ч а го й н а ця п е р я такою ст ала. Шмыкаць н е з а к. Раздаваць, марнатравіць. К а л і так б у д з іш ш м ы к ы ц ь, д ы к с ы м а м у н іч о г а н і а ст а н іц ц а. Шмыкнуць з а к. Раздаць, змарнатравіць. П ы р я д ы ш н а гр о шы б у л о, ён зы а д з ін дз е н ь шм ы к н у ў
Нават дробная праўка будзе карыснай. Не стаўце знак націску, каб слова лепш знаходзілася праз пошук.
1 👁
 ◀  / 257  ▶