Драпать3, несов. Першить (о горле). Драпать у горни начиная, як заболею. Н-з. Драпать4 (ся), несов. 1. То же, что дерябать(ся)1. На ветряную пагоду каты лапами драпают брёвны. С-д. У нас кот быв, харошый такий, драпауся тольки. Н-з. Чуиш, кот драпаицца, атчини. Поч. 2. То же, что дерябать(ся)2. Ни драпай свае руки, а то болеть будуть. С-д. Што ты драпаисся, ти часотку патхватиу? Н-з. Драпач, м. То же, что драпалка. Бульбу я драпачом тры разы драпаю. К-г. Драпачить, несов. То же, что драпать2. Сёдни пойдим на гарот, бульбу нада драпачить. Горд. Драпина, ж. Царапина. На руке у мяне осталась драпина am кошки. Пог. Драпка, ж. То же, что драпалка. Уморилась на гароди драпкай бить. Клим. Драпки, мн. Приспособление для саней или телеги в виде нескольких сбитых досок. Шоп сена али картоха ни вываливались, приделывали драпки. Брас. Драпки - ета планки такия на санях зимой. Брас. Драч, м. 1. То же, что дергач. 3 драчам харашо палы диривянныи мыть, усю грязь аддираить. Клин. Як патярэш драчам мост, дак блистить, як новая копейка. К-г. Драч — ета голай бярёзывай веник. Н-з. Падмяти папы, драч у вугле стоить. Бр. 2. То же, что драник. На снедання драчей напякли. Клим. Ляпёшки с тёртай бульбы, сяечкам и мукой пякуцца — ета драчи. Н-з. Бульбу дяруть на тёрку, дабауляять яечка, мучицы трошки, цоды, сольки чуть и пякуть -укусныя драчи. Клим. Драч2, м. Птица коростель (деркач). Вун, чуиш, як драч дыркаить, наверно, подругу заветь. Мгл. Драч - птица, жылтаватинькая, кричить як скрипить. Мгл. Драчёна, ж. Кушанье в виде лепёшки, блина из запеченной смеси яиц, молока, муки или тёртого картофеля. Замишаю теста пагугци з муки, спяку драчёну ва всю скавараду. Жук. Унучачка, надяры ба бульбы на драчёну. Ун. Драчёну у сала макаиш и ядиш. Жук. Сягодни будим вячерять дрочёнами. Сур. На сниданак мамка драчёну згатовила. Н-з. Драчка, ж. Тёрка. Драчкай у нас называють тёрку для аващей. С-д. Начищу бульбы, вазьму драчку, да надяру, напяку драникау, тольки еш. Мгл. Кода на драчки натреш картошки, ана драная становица, мяхкая. Поч. У вас тёрка, а па-нашыму драчка. Поч. Древотня, ж. Деревянный крытый навес для хранения дров. На дривотни лижали дровы для топки групки. Клин. Дремтеть и дрымтеть, тремтеть и трымтеть, несов. 1. Испытывать дрожь; трястись от страха или холода. Стоить возли миня и дрямтить. Суз. Гляди-ка, як каровы дрымтять, якоя ж з их малако. К-г. Што ты трямтиш, ти змерз? Н-з. Ён увесь трымтеу am холода. Пог. Спужауся? Увесь трымтиш. К-г. 2. Тарахтеть (о телеге). Едя па дороги и дрымтить. Н-з. Дробезь, ж. Мелочь. На етам гароди бульба - адна дробязь. Клин. У тябе такая бульба буйная, а у мине адна дробязь. Клин. Дробный. 1. Мелкий, маленький (о предмете). Картошка ёбуйная, а ё и дробная. Горд. У патполля сыпим буйнаю картоху, буйнаю моркву, бураки, а дробная у сё варим свинням. Жук. Бульба в етам гаду плохая уродила, такая дробная, як гарох. Брас. 2. Худой и мало
Нават дробная праўка будзе карыснай. Не стаўце знакі націску, каб словы лепш знаходзілася праз пошук.

Дадатковыя словы

дергач, дерябать, драпалка, древотня, дремтеть, дробезь, дробный, дрымтеть, тремтеть, трымтеть
25 👁