Што. Што ни год. Ежегодно. Ана што ни год дяржыть двух кабанкоу. Н-з.
Штырхать(ся), несов. Толкать(ся), швыряться. Ну и моладяж! Идуть па вулицы, штырьхають друх друшку. Н-з. Штырьхацца ня нада, идитя аккуратнинька. Дятьк.
Шукать, несов. Искать; разыскивать. Каго тут шукать? Тута атрадясь грибоу ни вадилась. Брас. Шукай ветру у поли! Н-з. Пайду злодия шукать. С-д. Усё вутра шукаю скаваротку, а яна у плите. Кар. Кудысь дети пабегли, щас пайду шукать. Тр.
Шула, ж. Столб в воротах, заборе, постройке. Пара бы шулы паминять, а то вароты заваляцца. Горд. Шулы – ета сталбы. Вароты делають так: спирва ставють шулы, луччи дубовыя. Н-з. Када строять, сталбы укапывають – шулы завуцца. К-г.
Шунувать. См. шановать.
Шунька, ж. О неторопливом человеке. Во ужо шунька, ни патаропицца. С-д.
Шупшина, ж. Шиповник. Шупшына – ета шыпоуник так завецца, я знаю, но у нас ужо так ни завуть. Клим.
Шурник, м. Голик. Шурником мост мятуть. С-д. Шурник – ета таго што йим масты шуруять, када мыять. Н-з.
Шурпатый. Шероховатый; шершавый; неровный; негладкий. Руки шурпатыя становяцца, як бульбу пачищу. Горд.
Шурпотеть, несов. То же, что шебуршать. Штось у сенцах шурпатить, кошка, видать. К-г.
Шурьяк, м. Брат жены; шурин. Шурьяк патсобить усадьбу пасеить. Н-з. Шурьяк – ета жонкин брат. Клим.
Шушвалок, м. Синяк; кровоподтёк. Ноччу аб вугал во вдариуся, дык який шушвалак набиу. Ун.
Шуять, ж. бран. Подростки; молодые ребята. Сичас такая шуять пашла, нислухмяныя, старикоу ни слухающа. С-д.
Щ
Щасака, нареч. Сейчас. Щасака ён придя, ждитя. Н-з.
Щеберика, ж. Ежевика. В етам гаду должно многа щибярики урадить. Дятьк.
Щедровать, несов. Ходить в канун Нового года по домам с пением обрядовых песен, поздравлять и получать за это вознагражждение; колядовать. Люди кучкавались и хадили щидравать па хатам. Поч.
Щедровник, м. Один из щедрующих. Щадровники пяють песни, усих праздравляють, жылають дабра, здоровья, а им дають хто канхветы, хто пряники, хто што. Клим.
Щёдры. Ходить в щёдры. То же, что щедровать. У дяреуни ходють в щёдры: ета када Новый гот ти Ражжыство, так ходють па дварам, пають, а им за ета дають щадровая; а як нащадрують, збираяцца уси и деуки, и хлопцы и делють. Н-з.
Щемель, м. Шмель. Тама як укусиу мяне щамель во иде, руку раздула як падушку. Мгл.
88 👁